|
Режисер накидає на папері потрібну картину (в плані) і кружками відзначає місце кожної фігури. На дальшому начерку тієї ж картини він кружками позначає місце, на яке повинна переходити та чи інша фігура, і рисою з стрілкою позначає шлях переходу тощо.
Повернемося до нашого прикладу з сценою в казармі з "Интервенции" і подивимось, який би вигляд мав запис мізансцен розібраних нами кусків. Для кожної мізансцени є свій невеликий рисунок. Рисунок а стосується основної мізансцени куска, який передує кускові, зображеному на фотографії.
На ліжках, зображених у вигляді чотирикутників, кружками показані місця фігур. Літерою Б позначена фігура Бродського, літерою К — фігура капрала (на знімку він стоїть праворуч в єрмолці). Номерами позначені фігури солдатів. Рисунок б зображає перехідні мізансцени за реплікою "ось у цьому папірці дещо сказано": 1-й і 2-й солдати переходять до рампи читати прокламацію.
Рисунок б — дальша перехідна мізансцена. За реплікою "нас знову обдурили, як у 1914 році" до 1-го і 2 -го солдатів підходять 3-й, 4-й і 5-й. Рисунок г —дальша мізансцена. З реплікою "дозволено воювати з більшовиками, значить причина є" капрал і 6-й солдат приєднуються до групи.
Останній рисунок зображає мізансцену, зняту на фотографії. З реплікою "ось яка причина у вашого командування воювати з більшовиками" Бродський з куском вугілля підходить до групи.
Тепер ми бачимо,як виписує для себе режисер основні і перехідні мізансцени.
Усе, що говорилося в цьому розділі про спосіб запису мізансцен, стосується попередньої роботи режисера, яку він проробляє доти, як приступив до роботи з акторами.
Надалі, при здійсненні цих накреслень з акторами на сцені, вони повинні бути тільки вихідним матеріалом. Режисер не повинен будьщо вимагати виконання задуманих ним мізансцен. У роботі з акторами можуть з’ясуватись куди цікавіші можливості. Актор мимоволі може підказати режисерові ту чи іншу більш виразну мізансцену, яка не спадала на думку режисерові під час попередньої роботи. Режисер, звичайно, зробить потрібні виправлення відповідно до знайдених цікавіших можливостей і змінить свої первісні записи та накреслення.
Г. Захава, К. Міронов. 1937 р. Переклад М. Дібровенка |