Сценічне ставлення

Ми вже говорили, що добре виконати роль — це значить переконати глядача, примусити його повірити в те, що перед ним дійсно та особа, яку ми на сцені відтворюємо. А відбудеться це тоді, коли актор буде жити на сцені життям дійової особи, тобто буде ставитись до всього неправдивого, театрального миру, що його оточує, як до правди, як до живої дійсності.

 

Граючи роль на сцені, ви повинні ставитись до обстановки сцени, як до того місця, за яке ми умовились його приймати, до театрального костюму, як до вашого власного плаття, яке ви звикли повсякденно одягати, до актора, що грає роль батька, як до батька, якого ви щоденно бачите; його борода, його хода, голос повинні бути вам знайомі, як борода, хода і голос вашого батька.

 

Адже коли розібратись, все що нас оточує на сцені, — неправда, умовність: збудовані декорації, костюми, бутафорія, загримировані партнери, та й самі ви в гримі.

 

 Актор же повинен зуміти поставитись до всього цього, як до правди, як до безумовного, немов переконати себе в тому, що все, що оточує його на сцені, є жива дійсність, а разом з собою примусити в це повірити й глядача.

 

Тут зав’язується головний вузол нашої системи в роботі актора.

 

Для того, щоб знайти в собі серйозне ставлення до неправди, що оточує нас на сцені, як до правди, ви повинні це ставлення виправдати; знайти виправдання ви повинні при допомозі своєї творчої фантазії. Другими словами, творча фантазія є шлях до виправдання, виправдання є шлях до ставлення, ставлення ж на сцені — це все. З ряда знайдених актором для даної ролі ставлень (до других дійових осіб, до подій, до предметів) складається в цілому сценічний образ.

 

Робота актора над роллю в основному полягає в відборі і встановленні цього ряда ставлень і виправдань їх при допомозі своєї творчої фантазії.

 

Про це ми ще будемо говорити далі, а поки займемось найнескладнішими вправами на ставлення.

 

І. Рапопорт 1939 р. 

 

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...