Творча фантазія

Людина володіє властивістю творчої уяви, властивістю фантазувати, тобто сполучати, з’єднувати різні життєві явища в особливе, нове явище. Уявити дещо, що не існує, людина не може, але з’єднати різні частини того, що існує, в одне нове ціле, створивши таким чином новий художній образ, людина може при допомозі своєї творчої фантазії.

Здатність до творчої уяви — цю необхідну властивість художника — ми повинні всяко в собі розвивати.

Починаєте ви розвивати свою фантазію з того самого виправдання пози і окремих рухів, про які ми говорили вище.

Чим докладніше буде виправдання, яке підскаже вам ваша фантазія, тим корисніше і вірніше це буде для вправи. Умотивуйте (знайдіть причину), з’ясуйте собі рух як можна точніше.

В прикладі з першою позою (руки за спиною): куди і звідки везу дрова, навіщо, як дістав їх, що було до цього, що після і т. д.

В прикладі з другою позою: який саме предмет попав під стіл, навіщо він потрібний, що буде, якщо не знайдете його і т. д.

В прикладі третьої пози: де перебуваю, який політ спостерігаю, які документи в кишенях, може чекаєте посадки, щоб летіти самому, тощо. Словом в кожному даному випадкові нехай ваша уява створить ціле оповідання на тему даної вправи. Це буде одночасно і виправданням взятої пози і вправою на розвиток вашої творчої фантазії.

Уточняйте й розвивайте виправдання як можна докладніше, точніше. Чим більша кількість деталей буде в ньому, тим вірніше, переконливіше буде результат вправи.

Намагайтесь одначе утримувати вашу фантазію в рамках життєвої правди, бачити в життєвих формах все, що ви самі розповідаєте, направляючи вашу фантазію на даний предмет, даний випадок, який може бути придуманий, цікавий, але в той же час повинен бути імовірним. Інакше, вийшовши з рамок ймовірного, можливого в житті, фантазуючи "взагалі", так би мовити — недоцільно, безпредметно, ви рискуєте впасти в помилку, підмінити розвиток творчої фантазії порожнім, безплідним фантазуванням, непотрібним актору для створення образу.

Актор повинен володіти творчою фантазією, яка легко збуджується, і в той же час вміти осмислювати картини, які створюються його фантазією.

Треба направляти фантазію до певної мети, фантазувати доцільно.

Назвіть кілька випадкових слів, скажемо: кінь, сірники камінь, ріка і т. п.

Нехай кожний учасник тут же нафантазує і розкаже з приводу даних слів яку небудь історію, зміст якої повинен бути зв’язаний з названими словами.

завгодно, хоча б нескладно, але ні в якому разі не при-думуйте літературних зворотів і не намагайтесь висловлюватись красиво.

Розповідайте так, наче ці події трапились з вами чи при вас, щоб слухачі могли легко повірити, що оповідання ваше не вигадка, а правда.

Фантазуйте з приводу незнайомого, якого ви зустріли: хто б він міг бути, який у нього характер, як він поводиться дома тощо.

Роль і значення творчої уяви (фантазії) для художника й зокрема для актора настільки великі, що ми постійно будемо повертатись до їх допомоги. Вся наша робота на сцені знаходиться в прямій залежності від багатства і збудженості нашої творчої фантазії.

Отже, виправдовуємо ми при допомозі творчої фантазії. Виправдано ж на сцені повинно бути все: кожний вчинок, кожний погляд.

На сцені всі дії повинні бути виправдані (викликані якою небудь причиною) і доцільні (тобто мати яку небудь мету).

Інакше сценічна поведінка, залишаючись невмотивованою, не буде впливати на глядача своєю переконливістю, не буде хвилювати і заражати його, а тому буде втрачений і самий смисл нашого мистецтва.

І. Рапопорт 1939 р.