Акторське мистецтво

Коли природа сполучає в одній людині два таланти — драматурга й актора, останній, як правило, йде у непам’ять. Чи багато ми знаємо сьогодні про актора Шекспіра? Це спадає на думку в зв’язку із долею видатного діяча української демократичної культури І. К. Карпенка-Карого. Свого часу він був однаково відомий на обох поприщах: Проте в очах нащадків драматургічна слава настільки затьмарила сценічну, що сьогодні про актора Карпенка-Карого ми знаємо не більше, ніж про актора Шекспіра.

 Головні актори 1880 рр., їх життя й творчість. Кропивницький, Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Заньковецька, Затиркевич-Карпинська, інші актори цього часу.

— Який би не був глядач — дорослий чи зовсім юний, досвідчений театрал, чи той, що прийшов у театр вперше, — він завжди чекає чуда народження на сцені чужого поки що для нього життя.

У новій виставі Театру імені Івана Франка «Влада» за п'єсою А. Софронова є невелика роль робітниці Люби, на долю якої випадають важкі життєві випробування. Грає її актриса Наталя Лотоцька, яку давно вже встигли полюбити київські глядачі за її безпосередність, яскравий сценічний темперамент, життєрадісність.

У Київському театрі імені Івана Франка — театрі, фронтові бригади якого під час Великої Вітчизняної війни дали близько 2000 концертів для бійців і офіцерів Радянської Армії, — і сьогодні працюють митці, які із зброєю в руках боронили від фашистів свободу і честь Радянської Батьківщини.