Григорій Савич Сковорода і театр

«Великий наш філософ щедру

залишив нам спадщину по собі:

обсягом широку, змістовністю глибоку

і щодо світогляду свого — чисту та моральну».

 

Павло Тичина.

 

В історію філософської думки на Україні Григорій Савич Сковорода ввійшов як просвітитель і демократ, який відобразив у своїх творах протест народу проти кріпосницького гніту і його мрію про загальне щастя.

 

Критикою схоластики, матеріалістичною і атеїстичною тенденціями своєї філософії він проклав шлях розвиткові на Україні матеріалізму й атеїзму.

 

Душа рідного народу, невичерпні скарби його характеру й мудрості з явилися найглибшим філософським джерелом для мислителя. Українське народне вільнодумство було одним із першорядних фактів, що визначили світогляд Сковороди. Разом з тим, оригінально ствердившись у творчості філософа, який з палицею пілігрима, флейтою і торбою за плечима пройшов Україну в часи скасування Січі і запровадження кріпацтва, воно внесло з іменем Сковороди в українську культуру нові естетичні поняття.

 

Він уперше органічно пов’язав естетичний ідеал з трудящою людиною. В пісні 24-ій «Сада божественных песней» філософ ясно говорить про це: «А мій жребій з голяками».

 

Філософія і художня творчість Сковороди були важливими чинниками звільнення українського театру і драматургії з-під впливу релігії та ствердження в ній елементів реалізму й волелюбних ідей. Висіяне з теоретичних і поетичних творів Сковороди українське народне вільнодумство загострило соціально-етичне звучання української драматургії, дало плідний засів народності професійних труп і аматорських гуртків українського театру Наддніпрянської України і Галичини XIX ст.

 

Григорій Сковорода відіграв велику роль у розвитку старої української драми і її своєрідної форми — інтермедії.

 

Звернення Сковороди до української народно-поетичної творчості опліднило процес ствердження в українській драмі видовищно-драматичних елементів, закладених у численних народних українських звичаях і обрядах, і прискорило самостійну переробку старою українською драмою образів і сюжетів польських єзуїтських драм.

 

Розвиткові нового комедійного театру сприяло ствердження в народному ляльковому театрі (вертепі) кінця XVIII — початку XIX століть антикріпосницьких мотивів, висміювання кріпосників, ненависть до експлуататорів, сатиричний і життє-стверджуючий характер вистав. У ствердженні цих мотивів велику роль відіграв оптимізм художньої сатири, памфлетів, гротеску творчості Сковороди, насиченість його байок і «притчів» філософськими педагогічними і загальнолюдськими ідеями.

 

Особливе значення в уторуванні шляху розвитку українського театру належить Сковороді — зачинателю нової української літератури, створювачу української прозаїчної мови в ранній стадії її розвитку; Сковороді — музикантові в становленні жанру української сатиричної пісні та пісні-романсу, в ствердженні музичної мови, що тяжіла до народно-пісенного мелосу. Благотворний вплив на долю українського театру мала і поетична творчість філософа-м/зиканта. Його вірші були, по-суті, першими народними піснями літературного походження. Разом з тим, Сковорода вперше як письменник був прийнятий в українську народну пісню. Лірники на кобзі по всій Україні виспівували під псалми багато з поетичних творів мислителя, зокрема, його «Всякому городу нрав і права», «Полевая песня господина Сковороды», «Пісня про правду і кривду», «Ой ти пташко, жовтобоко», «Стоїть явір над водою» та інші.

 

Від Сковороди «прослалися стеж-ки-доріжки — через Некрашевича й до Котляревського, й до Марка Вовчка, й до Шевченка» — підкреслював Тичина.

 

Сміх Сковороди, його сарказм, у великій мірі, підготував появу сміху Котляревського. Гострий злободенний зміст вірша і пісні Сковороди «Всякому городу нрав і права» обумовив його використання у п'єсі «Наталка Полтавка». Прозвучавши вперше зі сцени Полтавського театру в 1819 р., пісня зберігає своє місце і значення в усіх редакціях «Наталки Полтавки» до наших днів.

 

Мандрівний «народний університет і академія», український Горацій Григорій Савич Сковорода як оригінальний мислитель і талановитий поет, композитор і професіональний музикант-виконавець відіграв велику роль в історії нашого народу.

 

Мирослава Ліпецька

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...