Театр і Кіно

Одна з провідних тем творчості видатного українського режисера М. М. Крушельницького — історична доля народу.

Театральна критика дожовтневого періоду, та й у перший період після Жовтня, не змогла глибоко проаналізувати соціально-політичну основу драми І. Франка «Украдене щастя».

Творчий шлях Вадима Георгійовича Меллера, видатного українського радянського театрального художника, розпочався ще до революції.

Становлення сценічної мови в українському професіональному театрі дожовтневого періоду починається з появи українського слова на російській сцені другого десятиріччя XIX століття, йдеться про українські мовні партії окремих персонажів у російських водевілях «Казак-стихотворец» О. О. Шаховського (1812), «Удача от неудачи» П. М. Семенова (1817) та ін.

Вистави в Київі аматорського гуртка в 70-х рр. і наміри його розвивати свою діяльність руба поставили перед ним питання про репертуар, що складався тоді з небагатьох п’єс, здебільшого невисокої художньої вартости або перестарілих. І от керовник його М. П. Старицький береться за поновлення репертуару, а М. Лисенко за його музичний бік.