Стародавня Русь

Про існування певного стилю матеріально-художньої культури стародавньої Русі X — XII ст. розповідають матеріали археології та літописи.

Київська Русь після прийняття християнства в 988 — 989 рр. стає однією з могутніх європейських держав. Тісні економічні і культурні зв’язки з Візантією, торгівля, розвиток ремісництва перетворюють Київ, столицю Русі, на одне з найбільших міст Європи. За часів Ярослава Мудрого місто було оточене великими валами заввишки в 14 м, а територія його становила 72 га.

Мандрівник Тітмар Мерзебурзький із Західної Європи писав про Київ X — XI ст.: «В цьому місті, яке є столицею держави, було 400 церков, 8 ринків, а народу незліченна кількість». Під час епідемії 1192 р. в місті було виготовлено 7 тисяч хрестів, що справді свідчить про численність населення. У Лондоні в XIV ст. налічувалось близько 40 тис. мешканців.

Більшість споруд міста були дерев’яні, проте було багато і кам’яних споруд, серед них великі церкви — Десятинна, Софійський собор і надбрамна церква над Золотими воротами, Успенський та Михайлівський собори, князівські палаци, резиденція митрополита, монастирі. Навколо укріпленого міста розташовувались численні торговельно-ремісничі посади на Подолі, Кисилівці, Щекавиці. Центром міста був укріплений дітинець, в якому знаходилась Десятинна церква і княжі палаци.

Перед ними була велика торгова площа, що звалась «Бабин торжок», яку прикрашали квадриги мідних коней, вивезені князем Володимиром з Корсуня. Тут вели торгівлю купці майже з усіх країн Сходу і Заходу. Високий рівень розвитку письменства і культури князівської верхівки може підтвердити той факт, що дочки Ярослава стали королевами Франції та Нормандії і відомі як найосвіченіші люди свого часу. В Києві, очевидно, існувала школа для дітей феодалів, а в 1037 році при Софійському соборі була заснована перша бібліотека. У першій половині XI ст. почала створюватись оригінальна література, в тому числі історико-філософська.

Великого розвитку набуває архітектура і монументальні мистецтва. Незважаючи на великий вплив культури Візантії в зв’язку з єдиним православним культом, в архітектурі Київської, Чернігівської, Володимиро-Суз-дальської і Новгородської земель склались свої стильові риси, в яких відбились народні смаки та уявлення. Народні традиції найбільше позначились на дерев’яній архітектурі, яка не дійшла до нас, на предметах побуту, ювелірних виробах, якими славилась Київська Русь. В цих виробах, як і у всій матеріально-художній культурі, поєднувались риси християнського культу і народних «поганських» традицій з їхніми казковими образами водяних, лісовиків і русалок. Про це свідчать рельєфи на соборі в Юр’єві-Подольському, орнаменти та вишивки, зображення яких збереглися в настінних розписах храмів тих часів.

Ось як описує академік Б. Рибаков матеріально-художню культуру давніх слов’ян дохристиянської доби:

«Давньослов’янський побут був багато прикрашений різними творами мистецтва. Льняний одяг чоловіків розшитий різноколірними візерунками; набірні пояси вкривались зображеннями квітів, звірів, танцюристок. Жіночий одяг, опріч витканих вишиваних візерунків, щедро прикрашався срібним і самоцвітним шиттям, коло скронь, на тлі волосся відливали золотом витончені обриси бронзових скроневих кілець, в намисті тішили око витончені сполучення прозорого кришталю, червоного сердоліку, кольорового скла і пасти з найдрібнішим мереживом. На поясах висіли костяні гребні з вирізьбленими фігурами коней, ведмедів або гравірованим зображенням човна з парусом...

...Посуд і начиння, зброя і збруя любовно вкривались орнаментом. Дахи будинків оброблялись різьбленими «князьками». Бойові човни прикрашались головами драконів. Священні гаї — вишиваними рушниками. На площах міст височіли кам’яні і дерев’яні зображення поганських ідолів».

У матеріально-художній культурі народів Європи раннього середньовіччя виділяють стиль Візантії та романський в Західній Європі, в якому відбились узагальнені спільні риси культури феодальних держав, створених на основі племінних об’єднань слов’ян, германців, норманів, галлів, англосаксів.

В. Ясієвич

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...