Матеріально-художній стиль Візайтії |
Раніше, ніж в інших країнах, стиль в матеріально-художній культурі склався у Візайтії, яка була безпосереднім нащадком Римської імперії і водночас носієм середньовічної ідеології. Формування художніх рис стилю середньовіччя відбулося у Візантії в IV — V ст. Загибель античної культури, розвиток християнської релігії сприяли переоцінці цінностей, змінювали уявлення про гармонію тіла та духу, підвищуючи значення останнього. Релігійний аскетизм надавав творам матеріально-художньої культури абстрагованих рис і форм. Переважаючим типом споруд стали церкви, які спочатку будувалися таємно в катакомбах, а пізніше, в IV. ст. під час царювання імператора Константина, у вигляді великих базилік та купольних споруд. Найвизначнішим твором візантійської архітектури, який і зараз справляє враження, був храм св. Софії у Константинополі (532 — 537 рр.). Величний за своїми розмірами, він, як писав письменник Прокопій, «немов звисає з неба на золотому ланцюзі». Організація внутрішнього простору храму була вирішена так, щоб підкреслити величезні розміри (33 м) кам’яного купола. З цією метою масивні несучі пілони були сховані за легкими аркадами. Віртуозне вирішення конструкцій, оптичні обмани, декоративне оздоблення — все було підкорене єдиній ідеї відтворення масштабів купола. Засоби монументального мистецтва, мозаїки, фрески підсилювали враження царювання «божественного» Духу. Іконопис стає у Візантії єдиною формою художнього відображення світу. Меблі, предмети побуту, одяг пануючих класів у Візантії пишно оздоблювались майстерними візерунками, орнаментами. Особливо славились майстри художньої обробки металу, перегородчастої емалі, різьблення. Пам’ятками культури феодалізму є переважно культові споруди, культова скульптура і живопис, які донесли до нас стилі середньовіччя. Церква, яка була найбільшим феодалом і законодавцем етики і моралі, сконцентрувала в собі всі матеріальні і духовні сили народів Європи. Ікони, собори, предмети побуту відбили в собі творчі риси творців, здебільшого безіменних майстрів, ремісників і художників. В. Ясієвич |