Володимир Олексійович Щуко

Володимир Олексійович Щуко (1878 — 1939) один із представників славетної плеяди сучасних майстрів нашої архітектури, які, за правильним висловом історика вітчизняного мистецтва, "змушують згадувати про минулих титанів російського зодчества".

 

Характерні для цього майстра — широта і глибина його оригінальних задумів, багатство архітектурної і декоративної фантазії при досконалому володінні всіма засобами образотворчого мистецтва. Щуко-архітектор не менш відомий, як театральний декоратор і художник-малювальник і живописець. Залишена ним спадщина, не зважаючи на передчасну смерть архітектора у розквіті творчої його діяльності, безсумнівно велика.

 

Цю спадщину складають архітектурні видання (здійснені в натурі і залишені в проектах); театральні постановки; малюнки, акварелі, обміри і композиції, що належать до моментів формування художніх смаків. вивчення "натури", головним чином пам’ятників зодчества, і перших втілень власних архітектурних задумів. Не менш цінне і листування Щуко, в якому містяться думки високообдарованого майстра про мистецтво.

 

На жаль, вся ця спадщина В. О. Щуко досі не зібрана докупи і ще жде свого дослідника.

 

Виданий альбом малюнків і акварелей — невелика частина художньо-графічної продукції майстра. Не в усьому задовільні і самий добір робіт і якість їх відтворення. В більшості випадків кліше вийшли сірими. Дана тільки одна фарбова репродукція з ма-люнка кольоровими олівцями (арка Костянтина в Римі). Крім цього, кольорових відтворень в альбомі немає, хоч значна кількість ілюстрацій припадає на акварелі, про них належного уявлення читач не одержує.

 

Почуття невдоволеності виростає при дальшому ознайомленні з книгою.

 

Щуко володів найрізноманітнішими засобами графічної передачі і засобами ії оживлення. Він працював пером, вугіллям, олівцем (чорним і кольоровим), пензлем (акварель, олія, гуаш); вживав їх суміші, кольоровий і шорсткий папір, сангін, крейду: не цурався й офорту.

 

Але всі ці речі не були відокремленими в майстра. Вони не тільки "перекликаються з його архітектурною практикою і шуканнями", — їх кінцева мета — служити справі синтетичних устремлінь творчості архітектора засобами виразності обсягово-пластичних форм його повнокровної монументальної архітектури.

 

Тим досадніша відсутність в альбомі фрагментів самостійних, оригінальних композицій і начерків багатообдарованого фантазією майстра.

 

Проте, видання малюнків і акварелей Щуко, які ще не були відтворені і для багатьох показуються вперше, навіть у такому розмірі, дає все ж достатнє уявлення про прекрасну майстерність художника, його уміння вибрати сюжет, кут зору, показати правдиво і повно зображуваний об'єкт. В цьому великий повчальний інтерес видання, особливо для нашої художньої молоді.

 

Досить перегорнути сторінки з замалюваннями найбільш плодотворчого 1934 року — з подорожей по Італії (Лоджія дел Ланці з статуєю Персея у Флоренції) і Римі (Колонада собору Петра, Капїтолій), щоб пройнятися мрією художника про "свято всіх мистецтв".

 

Вступна стаття М. В. Бабенчикова дає достатні відомості про основні етапи творчого шляху В. О. Щуко, оцінки його художніх досягнень, побіжно перераховуючи виконані роботи.

 

В перерахуванні цих робіт, проте, також почувається деяка випадковість. Нічим не виправдується той недолік, що автор нариса не згадав про участь Щуко-художннка в поставі історичної кінодрами "Палац і фортеця" в 1924 р. Тим більше, що архітектурні аксесуари її належать до пам'ятників Ленінграда. що виховали Щуко-архітектора.

Можливо, що й авторство обкладинки у виданні Північзахідкіно сценарія до кінофільму слід приписати нашому майстрові.

 

Серед архітектурних робіт не згадано про серію проектів вокзалу для Києва в 1913 — 15 рр. В одному з варіантів було дано рішення у формах національної української архітектури.

 

Головне ж. про що доводиться пожалкувати, — це недостатнє використання листування Щуко. Судячи із скупих і коротких уривків у тексті альбома, воно виходить з рамок простого джерела для коментарів до малюнків, але, безсумнівно, має більш загальний мистецтвознавчий інтерес.

 

В цілому видання малюнків і акварелей В. О. Щуко, як перший досвід систематизації матеріалів і оцінок творчої спадщини майстра, цілком сприйнятне і буде зустрінуте радянською громадськістю з великою вдячністю

 

М.. Сімікін 1940 р.

 


 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...