Юлій Рафаілович Бершадський |
|
Життя і діяльність художника Ю. Р. Бершадського можуть бути зразком для багатьох працівників образотворчого мистецтва, при чому не тільки молодих, а й представників старшого покоління. Юлій Рафаілович Бершадський — художник, що все своє життя віддає рідному улюбленому ним реалістичному мистецтву радянського трудового народу, з якого він вийшов.
У 1869 р. в Тирасполі в бідній єврейській сім’ї народився майбутній художник Юлій Бершадський. Батько його, будучи найманим робітником-виноробом у садовласника Морозова, природно, не міг дати належної освіти своїм дітям. Учнем хедера Юлій виявляє велике бажання малювати, за що зазнає жорстоких переслідувань від шкільного начальства.
Любов до малювання, бажання вчитись улюбленої справи і уникнути гонінь змусили хлопчика добиватись переходу в народну школу, а потім у повітове міське училище, що 1 вдалось з великими труднощами здійснити.
Безмежна любов до малювання змусила юнака без усяких коштів до існування перебратись в Одесу і вступити в одеське художнє училище, де перші роки довелось жити напівзлиденним життям. Одеське художнє училище в ті роки мало прекрасних художників-педагогів — Іорінні, Ко-станді, Ладиженський та ін., які виховали цілу плеяду видатних майстрів пензля.
Ю. Бершадський з головою поринає в навчання і вже з старших класів починає самостійно заробляти собі кошти для існування, даючи приватні уроки малювання.
Займаючись у старших класах художнього училища, Ю. Бершадський починає брати участь своїми картинами на художніх виставках Товариства Південно-російських художників. У 1892 р. Бершадський закінчив курс Одеського художнього училища з вищою нагородою — двома срібними медалями за живопис і за рисунок.
Починаючи з 1893 р., Бершадський бере активну участь в художніх виставках, які організуються товариством. Так, у 1893 р. експонуються його картини — "Вдовство", "В хазяйстві", "За чаєм", "Діти". У 1898 р. була виставлена його картина "Секрет".
Маючи велике бажання продовжувати свою художню освіту, але позбавлений необхідних коштів для цього, Юлій Рафаілович віддається педагогічній діяльності, працюючи вчителем малювання в громадських єврейських школах, збираючи кошти для подорожі в Петербурзьку Академію мистецтв.
Завдяки наполегливій праці і відданості улюбленій справі й образотворчому мистецтву, заповітна мрія молодого художника здійснилась. В 1894 р. Ю. Р. Бершадський вступає в Академію.
2 листопада 1899 р. тов. Бершадський закінчив Академію, діставши звання художника за картину "Базар на півдні".
Навчання в Академії, робота під керівництвом таких учителів, як великий Рєпін, Кузнецов та ін. розширили творчий діапазон художника, піднісши його технічну майстерність, підготувавши Юлія Рафаіловича до складного, тяжкого в умовах капіталізму і радісного в наш щасливий час шляху художника-творця.
Перебуваючи в Академії, Ю. Р. Бершадський бере участь своїми творами в академічних виставках і виставках Товариства петербурзьких художників. З 1899 ідо 1911 р. він бере участь у весняних пересувних виставках, одночасно виступаючи і на виставках товариства Південноросійських художників.
У 1899 р. за кошти, одержані художником від продажу своєї дипломної картини "Базар на півдні" на конкурсній виставці, він поїхав за кордон для удосконалення своїх художніх знань.
Музеї Західної Європи, особливо Франції (Лувр) і французькі художники-реалісти мали великий вплив на формування майстра реалістичного живопису Бершадського. Імпресіонізм у своїх здорових елементах, робота на пленері — поглиблена робота над проблемами колориту художнього твору — все це захопило і наклало здоровий відбиток на твори всього наступного періоду діяльності художника.
По прибутті на батьківщину в Одесу в 1900 р. Юлій Рафаілович знов стає на складний і разом з тим цікавий для художника шлях педагогічної діяльності. Він викладає малювання в громадських, професійно-художніх школах і гімназіях. Проте, викладацька діяльність ні в якій мірі не позначається на Бершадському як художнику.
Протягом усього життя він паралельно працює і як художник, і як педагог. Його художні твори експонувались не тільки на виставках у Росії, але й за кордоном. Так, картина пастеллю "Мати" і "Відпочинок" виставлялись на міжнародній, так званій, інтернаціональній художній виставці в Льєжі (Бельгія) в 1904 р. В тому ж році на весняній виставці в Петербурзі за жіночий портрет Юлій Рафаілович одержав премію імени Куінджи.
Роки першої російської революції навіяли художникові тему, блискуче розв’язану ним в образі жінки-революціонерки. Картина звалась то "1905 р.", то "Жертва часу" — в наслідок панування в Росії жорстокої реакції.
Ю. Р. Бершадський був також визначним громадським працівником.
У 1907 р. він організував в Одесі художню студію-майстерню і був одним з її керівників. Ця студія являла собою один із ступенів підготовки художнього молодняка, який вступав у вищу художню школу. Студія існувала до 1920 р., коли була реорганізована в першу пролетарську державну художню студію політосвіти, якою продовжував керувати її організатор. Під керівництвом тов. Бершадського був підготовлений цілий ряд молодих талановитих радянських художників і скульпторів. Чимало талановитих художників, які не мали коштів, навчались в студії безплатно.
З учнів тов. Бершадського слід відмітити скульптора М. І. Гельмана, художників Адліван-кіна, Синайського і багато інших.
Починаючи з 1927 р. Юлій Рафаілович бере активну участь у всіх українських художніх виставках. На ювілейній виставці, присвяченій 10-річчю Жовтня, він експонував роботи "Хлопчик" і "Натюрморт". В 1935 р. за картину "Рибалки" на VI Всеукраїнській виставці художник був премійований.
Переходячи до аналізу найбільш відомих творів тов. Бершадського, слід сказати, що вся його творчість свідчить про глибоке розуміння художником самої природи мистецтва живопису, про неухильне наслідування кращих живописних реалістичних традицій, кращих представників реалізму і світового образотворчого мистецтва, про прагнення всіма засобами, які є в розпорядженні художника, виразити й найповніше втілити в життя те чи інше завдання.
Твори Бершадського відзначаються міцним реалістичним малюнком, глибоким знанням майстерності художньої композиції. Його композиції життєві, експресивні, виразні, реалістичні. Колорит його творів стриманий, м’який.
Картина "Секрет" видатна своєю психологічною виразністю. Композиційно доведена до лаконізму, вона захоплює глядача своїм цікавим живописним трактуванням. "Секрет" — твір живописної експресії і художньої правди.
Вдалим живописним твором Юлія Рафаіловича є його картина пастеллю "Мати", написана художником у 1904 р. Тут усе захоплює, починаючи від цікавої теми, прекрасної композиції, вдалого освітлення і винятково тонкої живописної майстерності письма. В цій картині Ю. Р. Бершадський показав себе художником, який майстерно володіє складною і тонкою технікою пастелі. Цей твір свідчить про те, що художник взяв багато хорошого від нової французької школи живопису, використавши все краще у французьких імпресіоністів для своїх реалістичних творів. Колорит, композиція, освітлення і рисунок — все в цій невеликій розмірами картині підпорядковане одній основній думці — дати образ ніжної матері. Нічого зайвого, що відвертало б увагу від головної думки, в картині нема і в цьому її велика цінність.
Юлій Рафаілович Бершадський — майстер не тільки жанрових картин, але і портрета. Його портрети максимально прості і переконливі. В них почувається не тільки зовнішній образ зображуваного, але і його внутрішній зміст.
Найцікавішими його портретами є такі: "Дівчина", "Дівчина з квітами", "Дама в синьому", портрет невідомого в кріслі та ін.
Не зважаючи на те, що портретист дає картинні композиції, він все ж концентрує увагу глядача на головному — на обличчі і руках, на їх виразі, що дає основний характер портретованого.
Найвизначнішим твором художника Бершадського в дореволюційний період була його програмна робота в Академії мистецтв "Базар на півдні", написана в 1899 р. Вона в свій час дістала прекрасні відгуки преси. Відзначимо хоча б рецензію в газеті "Россия" за 1899 р. Картина "Базар на півдні" відмічалась як найкращий твір на виставці.
Ця картина видатна своїм реалізмом. Уся вона залита гарячим південним сонцем. У живописній реалістичній композиції нема нічого надуманого, вигаданого і одночасно це не натуралістична, картинка, а правдивий, реалістичний художній твір. Кожна з численних фігур композиції надзвичайно переконлива і характерна, виразна, прекрасно передає типаж. Правдиві образи селян. З великою майстерністю передав художник світло і тіні. Добре розв’язана перспектива.
В умовах буржуазної Росії художник не міг дати після "Базара на півдні" іншого визначнішого твору; тільки після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції Юлій Рафаілович знов дістав змогу створювати капітальні речі, які свідчать про великі можливості художника.
За останні роки Юлій Рафаілович дав такі картини: "Рибалки", "Відпочинок у колгоспі", що є прологом до ще змістовніших, ще більш високохудожніх речей. Художник вибрав най-звичайніший момент праці рибалок. І от у простоті теми, в окремому, але правдивому епізоді він надзвичайно глибоко відчув красу праці і зумів майстерно передати її на полотні. Все в картині життєве і надзвичайно просте — і освітлення, і композиція, і морський пейзаж, і засмаглі фігури трудівників моря з такою любов’ю передані художником.
Найсвіжішою картиною є "Відпочинок в колгоспі", експонована на останній ювілейній виставці творів художників УРСР. Це капітальний твір. Близько 50 фігур передані тут з властивою кожній з них індивідуальною характеристикою.
За останні роки Юлій Рафаілович дав такі картини: "Рибалки", "Відпочинок у колгоспі", що є прологом до ще змістовніших, ще більш високохудожніх речей. Художник вибрав най-звичайніший момент праці рибалок. І от у простоті теми, в окремому, але правдивому епізоді він надзвичайно глибоко відчув красу праці і зумів майстерно передати її на полотні. Все в картині життєве і надзвичайно просте — і освітлення, і композиція, і морський пейзаж, і засмаглі фігури трудівників моря з такою любов’ю передані художником.
Найсвіжішою картиною є "Відпочинок в колгоспі", експонована на останній ювілейній виставці творів художників УРСР. Це капітальний твір. Близько 50 фігур передані тут з властивою кожній з них індивідуальною характеристикою.
Створення портрета, а тим більш колективного портрета — це велика і винятково цікава проблема сьогоднішнього дня, проблема всього нашого образотворчого мистецтва.
Ю. Р. Бершадський тепер сповнений сил і творчого горіння. Одночасно з викладацькою роботою він працює і над підготовкою художніх творів до виставки, присвяченої 125-річному ювілеєві великого поета-революціонера і художника Т. Г. Шевченка.
Я. Затенацький 1938 р.
|