Живопис

С. Бесєдін ввійшов у художнє життя вже в після-жовтневі роки. Він народився в Харкові в 1901 р. у сім’ї робітника. В автобіографії він пише: "Пам’ятаю напівтемні, вогкі підвали на околицях Харкова, в яких жили в злидарських умовах мої батьки (батько — молотобоєць, мати — прачка), пам'ятаю один епізод в 1905 р., коли за "ображення" жандармського офіцера жандарми прив'язали мого батька до коня і по бруку риссю протягли в участок, де, прив'язавши до ліжка, били його під плач моєї матері і всієї родини".

Дитинство було безрадісним. В 1912 р. С. Бесєдін втратив батька, в 1917 р. — матір. З 15 років він вже мусив працювати, щоб прогодувати родину. До 1924 р. С. Бесєдін — слюсар, що вільний час віддає любимій справі — малюванню.

Творча діяльність київського майстра живопису Григорія Петровича Світлицького почалася задовго до Великої Жовтневої соціалістичної революції. Належного ж свого розмаху вона набула тільки в наші дні — дні великого соціалістичного будівництва.

Г. П. Світлицький народився 8 вересня 1872 року у Києві, в сім’ї бідного музиканта, що працював у київському оперному театрі, Петра Дмитровича Світлицького.

Син малоземельного козака-селянина села Чорнух кол. Лохвицького повіту на Полтавщині (народився 1722 р.), Григорій Савич досяг вершин світової науки і філософії свого часу. Історики філософії вважають Сковороду за першого оригінального філософа не тільки України але і Росії.

В кількох десятках кілометрів за містом Станіславом, від станції Надвірної, болотиста рівнина раптом переходить у вкриті смерековими лісами горби. З станції відкривається чудовий краєвид на лісисті Карпати.

Не буде перебільшенням сказати, що в особі народного художника Вірменії С. М. Агаджаняна наша країна втратила не тільки одного з найстаріших, але й одного з своїх видатних реалістів.