Радянська графіка

У художній спадщині світової графіки особливе місце належить радянській гравюрі.

Якщо розглядати радянську гравюру в загальному історико-еволюційному процесі розвитку людської культури, то стає очевидним, що в ній посилюються кращі властивості даного мистецтва, закладені в ньому спочатку і які демонстрували себе в моменти найвищих його якісних піднесеннь.

Радянська гравюра демократична, сучасна, вона дбайливо ставиться до професійних традицій та культурних цінностей, вона є областю сміливого творчого експерименту.

Демократизм радянської гравюри виражається в тому, що вона міцно увійшла в побут людей самих різних професійних інтересів. Радянський естамп - це не предмет колекціонування та милування «обраних», а річ, доступна і потрібна багатьом. Ця особливість радянської гравюри проявила себе вже в пору її народження та першого бурхливого розквіту в перше п'ятиріччя після Великої Жовтневої соціалістичної революції, коли вона друкувалася широкими тиражами в журналах і книгах.

Коли ми говоримо, що радянська гравюра сучасна, то маємо на увазі самий безпосередній її зв'язок з історією радянського суспільства, образне відображення в ній подій, що характеризують етапи розвитку Радянської держави. Революція, громадянська війна, героїчна праця людей по відновленню промисловості і створенню економічної бази соціалізму, патріотична боротьба радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни з іноземними загарбниками, боротьба за зміцнення дружби між народами, за мир і прогрес - всі ці широко громадянські теми знайшли відбиття в творчості радянських граверів.

Своїми високими досягненнями радянська гравюра багато в чому зобов'язана тому, що творці її спиралися на культурну традицію світового класичного мистецтва і не обмежувалися при цьому використанням уроків історії тільки гравюри. Спадщина Дюрера, Джотто, венеціанських майстрів малюнка, Рембрандта, Дом'є, французьких імпресіоністів, Сезанна, Сєрова, Врубеля, російських майстрів лубка - ці та багато інших явищ мистецтва в ряді випадків ставали відправною точкою в розвитку творчої індивідуальності художників і заклали міцну основу радянської школи гравюри.

Повага до традицій не завадила радянським граверам стати сміливими експериментаторами на шляху до створення нової форми сучасного мистецтва. Їх пошуки стосувалися найглибших творчих процесів, пов'язаних з наріжними філософськими проблемами в переосмисленні системи «світ і людина».

Здавалося б, названі вище якості - демократизм, дбайливе ставлення до культурної традиції, інтерес до експерименту не є специфічними для даної галузі мистецтва, коли ми розглядаємо її в сім'ї інших мистецтв соціалістичного суспільства, але вони стають визначальними, коли радянська гравюра вивчається як етап розвитку світової історії гравюри. Ці риси ясно усвідомлювалися і друзями, і противниками соціалістичної культури за кордоном. На них посилалися багато дослідників, обгрунтовуючи свої симпатії чи антипатії до нашої графіки. Завдяки цим якостям радянська графіка надавала і надає вплив на формування не тільки окремих творчих індивідуальностей, а й цілих шкіл графіки в інших країнах.

Н. М. Розанова