Какабадзе Давид Нестерович

Какабадзе Давид НестеровичКакабадзе Давид Нестерович (1889 — 1952) народився в с. Кухі Кутаїської губернії. В 1910 — 1918 роках навчався на природничо-математичному факультеті Петербурзького університету, одночасно (1910 — 1915) в художній студії Л. Дмитрієва-Кавказького. Учасник виставок з 1913 року. В роки перебування в Петербурзі художник виконав три автопортрети (1913), п’ять етюдів — «Види Фінляндії», «Портрет брата», «Стрілець» (усі — 1914) та ін.

 

Після повернення в Грузію Какабадзе викладає в гімназіях природознавство та малювання. В 1918 році художник створює цілу серію олівцевих замальовок старого Тбілісі. Того ж року була написана одна з кращих картин Какабадзе «Імеретія — мати моя» (портрет матері па тлі імеретинського пейзажу).

 

У 1919 — 1927 роках художник живе в Парижі. Тут він створює конструктивно-кубістичні та конструктивно-декоративні композиції. З французького періоду творчості Давида Какабадзе слід відзначити цикл «Бретань» та «Паризькі замальовки».

 

Після повернення на Батьківщину Д. Какабадзе оформляє виставу «Гоп-ля, ми живемо» Е. Толлера в Театрі ім. К. Марджанішвілі (1928) та кінофільм «Поїзд». У Театрі ім. К. Марджанішвілі Какабадзе оформив велику кількість вистав, серед яких слід відзначити: «Баїль» Л. Чіанелі (1930), «Північ минула» А. Кутателі (1932), «Ніношвілівська Гурія» Ш. Дадіані (1933), «Мачуха Саманішвілі» за Д. Клдіашвілі (1937) та ін. В 1930-і роки він оформив кінофільми «Буба», «Стародавні пам’ятники Грузії», «Втрачений рай» та ін.

 

Із станкових живописних творів 1940-х років заслуговують на увагу такі: «Мітинг в Імеретії» (1942), «Імеретинський пейзаж — червона гора» (1944), «Сванетія, Видобування руд» (1949) та ін. У ці роки Какабадзе продовжує працювати в театрі, де йому належить сценографія вистав «Начальник станції» І. Мосашвілі у Театрі ім. Шота Руставелі, «Пікова дама» П. Чайковського в Оперному театрі ім. 3. Паліашвілі, «Весілля колгоспника» П. Какабадзе в Театрі ім. К. Марджанішвілі та ін.

 

До останніх творів художника належать: «Руставі. Перша виплавка чавуну» (1951) та «Розробка гумбрину на околицях м. Кутаїсі» (1951). Протягом двадцяти років (1928 —1948) Какабадзе викладав у Тбіліській Академії мистецтв, був професором (з 1934 р.). Його перу належить ряд значних творів з теорії образотворчого мистецтва.

 

Н. Джанберідзе, Г. Алібегашвілі

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...