Вірсаладзе Симон (Солико) Багратович

ВірсаладзеВірсаладзе Симон (Солико) Багратович — народний художник СРСР, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Народився в 1909 році в Тифлісі.

 

В 1923 — 1926 роках навчався в Народній художній студії у М. Тоїдзе, у 1926 — 1927 роках — у Тбіліській Академії мистецтв у Й. Шарлеманя, а в 1928 — 1930 роках в Москві — ВХУТЕІНі у Д. Кардовського, Л. Рабіновича та ІНПЇ (1930 — 1931 рр.) у М. Бобишева.

 

Учасник виставок з 1934 року (Тбілісі). Для театру почав працювати з 1927 року («Продавці слави» М. Паньйоля і П. Нівуа, Робітничий театр в Тбілісі).

 

У 1931 — 1936 і з 1964 року Соліко Вірсаладзе працює художником Грузинського театру опери і балету, де оформив вистави: «Вільгельм Телль» Д. Россіні (1931), «Даїсі» 3. Паліашвілі (1935), «Дон-Кіхот» Л. Мінкуса (1943), «Шопеніана» (1944), «Отелло» Д. Мачаваріані (1957), «Дон-Жуан» В. Моцарта (1964). В 1937 — 1941 і 1945 — 1963 роках Соліко Вірсаладзе оформляв вистави у Великому театрі, де з 1945 року був головним художником. У Великому театрі художником були оформлені такі вистави: балети — «Серце гір» А. Баланчівадзе (1938), «Лауренсія» А. Крейна (1939), «Весняна казка» П. Чайковського і Б. Асаф’єва (1947), «Раймонда» О. Глазунова (1948), «Лебедине озеро» (1950), «Спляча красуня» (1952), «Лускунчик» (1954) П. Чайковського, «Кам’яна квітка» С. Прокоф’єва (1959), «Легенда про любов» А. Мелікова (.1961), опери — «Лоенгрін» Р. Вагнера (1941), «Князь-озеро» І. Дзержинського (1947), «Сім’я Тараса» Д. Кабалевського (1950), «Дон-Жуан» В. Моцарта (1956), «Севільський цирульник» Д. Россіні (1958) та ін.

 

Багато і плідно працював Вірса-ладзе і для театрів Грузії. В Театрі ім. К. Марджанішвілі йому належить сценографія вистав «Сьогодні іншії часи» А. Чагарелі

(1936), «Гнів мільйонів» Г. Журулі (1941); в театрі ім. Ш. Руставелі — «Розумна для себе, дурна для інших» Лопе де Веги (1942), «Герої Крцанісі» С. Шаншіашвілі (1943), «Сірано де Бержерак» Е. Ростана (1944), «Великий государ» В. Соловйова (1945).

 

У Ленінградському оперному театрі Вірсаладзе оформив ряд вистав: «Ашик-Керіб» Б. Асаф’єва (1940), «Фальстаф» Д. Верді (1941), «Шехерезада» М. Римського-Корсакова (1950), «Сіцілійська вечерня» Д. Верді (1952), «Сім красунь» К. Караєва (1953), «Балада про любов» на музику «Пори року» П. Чайковського. У Великому театрі Вірсаладзе виконав декорації для вистав: «Лебедине озеро» (1952 — 1969), «Спляча красуня» (1963), «Лускунчик» (1966) П. Чайковського, «Спартак» А. Хачатуряна (1968), «Іван Грозний» С. Прокоф’єва (1970) та ін. Художник оформив фільми «Майстри грузинського балету» (1955, спільно з С. Кобуладзе, «Грузія-фільм»), «Отелло» (фільм-балет, 1960, спільно з С. Вацадзе, «Грузія-фільм»), «Гамлет» (ескізи костюмів, «Ленфільм», 1964) та ін. Твори Вірсаладзе є в ДЦТМ, Ленінградському театральному музеї, музеї Великого театру та ін.

 

Н. Джанберідзе, Г. Алібегашвілі

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...