Амашукелі Елгуджа Давидович

АмашукеліАмашукелі Елгуджа Давидович — народний художник Грузинської РСР, лауреат Державної премії імені Шота Руставелі. Народився 1928 року в Тбілісі.

 

В 1946 — 1954 роках навчався на факультеті скульптури Тбіліської Академії мистецтв у класі професора М. Канделакі. Під його керівництвом Елгуджа Амашукелі виконав свою дипломну роботу — кінна композиція «Петро Багратіон».

 

У 1958 — 1959 роках Амашукелі навчається в аспірантурі Тбіліської Академії мистецтв. Його аспірантська робота — проект пам’ятника Вахтангу Горгасалі.

 

В 1953 року він постійний учасник художніх виставок.

 

Амашукелі — один із провідних скульпторів Грузії, який привернув до себе увагу ще в студентські роки («Борець», бронза, ДКГГ; «Тост» — «Садгегрдзело», «Збирання винограду» — «Ртвелі», «Гра в ім'яча» — «Лело», дерево, всі 1952). Скульптор здобув загальне визнання в дні святкування 1500-ліття Тбілісі своєю декоративно-монументальною скульптурою «Мати-Грузія» (дерево, 1958; алюміній, 1963, Тбілісі).

 

Серед основних творів Амашукелі слід відзначити пам’ятники: Вахта нгу Горгасалі (бронза, 1967, Тбілісі), «Слава» (бронза, 1967, м. Поті), «Поранений орел» (бронза, 1969, Зестафоні), «Ніко Піросмані» (бронза, 1975, Тбілісі), два обеліски з рельєфами при в'їздах до Тбілісі (камінь, 1958), рельєф станції метро «Проспект Руставелі», алегоричну фігуру «Кахетія» (1964), медалі «Тбілісі — 1500 років», «Важа Пшавела», «Охороняйте пам’ятки культури» та інші (всі — бронза, 1958 — 1964, ДКГГ).

 

 Елгуджа Амашукелі ілюструє й оформляє книги для різних видавництв республіки («Пісня про Нібелунгів», 1960; «Народна мудрість». 36., т. 1 — 5, 1962 — 1964; «Твори» Важа Пшавела, т. 1 — 5, 1964; «Сізмара». Грузинська народна казка, 1964).

 

У 1962 — 1964 роках Елгуджа Амашукелі з успіхом пробує свої сили в живописі. Він — автор серії картин «Фантазія лісу», виконаних олією й темперою.

 

Ряд статей Амашукелі присвячені проблемам образотворчого мистецтва: «Про специфічність і художність в образотворчому мистецтві», «Як створювалася картина «Деда», «Декілька слів про грузинську скульптуру» та ін. Твори художника експонувалися на зарубіжних виставках (Польща, 1959, та ін.).

 

Н. Джанберідзе, Г. Алібегашвілі


 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...