|
До Придворного хору у Петербурзі в 1758 році був зарахований "камер-співаком" семирічний хлопчик з України, а саме з міста Глухова.
До чарівного світа музики тоді долучився майбутній класик Бортнянський Дмитро Степанович. Співак привернув до себе увагу красивим м'яким і сильним дискантом. В опері "Альцеста" він в одинадцять років співає головну жіночу, а вже через три роки виконує головну чоловічу партію.
В шістнадцять років він їде удосконалюватися в співі і музиці до Італії. Повертається Бортнянський на батьківщину зрілим композитором, автором кількох ораторій і трьох опер. В Петербурзі він отримує звання композитора Придворного хору. Мінялися часи, змінювалися царі, а Бортнянський залишався на чолі музичного життя столиці до останніх своїх днів.
Спадщина композитора Дмитра Степановича Бортнянського дуже багата й різноманітна за жанрами: концертні увертюри, сонати, шість опер, камерні ансамблі, хорові культові твори, романси, п'єси для фортепіано і музика для військових оркестрів. Мотиви українських народних пісень нерідко звучать в усьому цьому розмаїтті.
Дмитра Бортнянського називають українським Моцартом, бо він у світовій музичній культурі є яскравою зіркою.
|
