|
У 1872 року Л. М. Толстой писав, що пісні, казки і билини наступні покоління читатимуть, доки існуватиме мова, якою говорить народ і в якій є звуки для висловлення того, що тільки може сказати поет, а І. Я. Франко порівнював казки з дрібними, тонкими корінчиками, які "вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти і милозвучності".
|
Детальніше...
|
|
Багатством і розмаїтістю позначені жанрова природа й тематика української народнопісенної культури. Ще й тепер широко побутують найдавніші пісні календарно-обрядового циклу - веснянки й гаївки, купальські й петрівочні, обжинкові й весільні, колядки й щедрівки.
|
Детальніше...
|
Народні ліричні пісні дуже своєрідні як за змістом, так і за художньою формою. Їх своєрідність обумовлена жанровою природою і конкретними умовами виникнення та розвитку. Тут ми маємо справу з ліричним родом поезії, відмінним від епічного за принципами відображення дійсності.
|
Детальніше...
|
|
|
<< Початок < Поп. 1 2 Наст. > Кінець >>
|