Поезія

Багато тисячоліть людина шукала щастя і радості. Віками блукала в лісі темряви, злиднів і горя; в муках шукання народжувалась, в муках шукання, пройшовши тяжкий і безрадісний шлях приниження, знущань і злиднів, вмирала. Над людиною тяжіли стихійні сили природи, які вона з великими труднощами перемагала. Її гнітили і знесилювали умови класового суспільства.

Розвиток літератури Західної України йшов завжди в тісному зв'язку і взаємовпливі з літературою Наддніпрянської України. Штучно створені перешкоди не могли зупинити єдиного літературного процесу.

Перебуваючи під гнітом австро-угорськсі монархії, а потім польської шляхти, західноукраїнська література тяжіла до з’єднання з літератури) Наддніпрянської України, органічно пов’язуючись і утворюючи, таким чином, один літературний організм, який являвся грізною силою в боротьбі за національне і соціальне визволення. Цю історичну тенденцію можна прослідкувати на діяльності всіх західноукраїнських письменників і культурних діячів.

 Хартія вольностей (Вірші Пушкіна 1814 - 1822)

Завдяки Пушкіну, ми знаємо масу речей, які мають до нього непряме відношення. Пушкінська епоха не відчувається віддаленою історією. Є в ній якась тривожна актуальність, якась схвильована цікавість, через яку нам цікаво все, що оточувало Пушкіна - кибитки, одяг, чини, рецепт брусничної води (на четверик брусниці три відра води).