По гриби

З'явилися гриби... Де? В лісі... Білі, бабки й лисички...

 

Гарне це заняття — збирати гриби. Водночас і відпочиваєш, і одержуєш душевне задоволення. Та й недорого. Взяти, наприклад, мисливство. Щоб іти на дичину, треба мати: рушницю, набої, торбу і ще багато іншого.

 

Рибальство теж вимагає вудки, човна, гачків, хробаків, макухи, вареної квасолі і... і... і... навіть членського квитка Товариства мисливців і рибалок. Грибникові всі ці речі ні до чого. Устав раненько, узяв ножа, кошика з верболозу чи козубеньку з лика — от і все ваше спорядження.

 

Виходити треба рано-ранесенько, коли тільки сонечко сходить. Тоді й гриби свіженькі і легко їх шукати.

 

З ким іти по гриби? Краще самому. Тоді всі гриби ваші. Боже вас борони йти з Павлом Миколайовичем! То такий грибар, такий чаклун, що в нього кошик тріщатиме, а ви щербатої сироїжки не зустрінете. Йдете поруч, за три кроки один від одного, він раз у раз нагинається, зрізує, а ви тільки люто чавите ногами мухомори.

 

— Давайте поміняємось, Павле Миколайовичу. Ви йдіть сюди, а я туди.

 

— Гаразд.

 

Помінялися.

 

Він знову нагинається й зрізує, а ви тільки зубами скрегочете.

 

— Стій! Сті-ій же, бо наступиш!!!

 

— Де?

 

Павло Миколайович підбігає й зрізує перед самим вашим носом такого гриба, як... ну... як решето!

 

Смажити гриби треба самому. Ні в якому разі не дозволяйте це робити дружині.

 

— Що ти там назбирав?— запитує вона, розглядаючи ваші «трофеї». — Оцей трухлявий, в тому теж дірки, оцей геть погризений слимаком, а оті, їй-бо, сатанинські!..

З повнісінького кошика залишить штук п'ять. Хіба ж цим наїстеся? 

 

Тому готуйте гриби, як вашу жінку понесе лиха година кудись до сусідки. Тоді й самі наїстеся, й кіт буде ситий.

 

Де найбільше грибів? Цього вам ніхто ніколи не скаже. Навіть коли ви зустрінете того Павла Миколайовича з повним кошичиськом білих грибів і запитаєте, де він знайшов таке родюче місце, той відкаже:

— Отам на горбочку, в дубняку. Навпроти Гера-симового хутора...

 

Не вірте. На тому горбочку грибів зроду не було, там лише старі лисячі нори. Шукайте самі. І відпочинете, і намилуєтесь лісом, і на лірику вас потягне.

 

Кошика роздобули? Ножа маєте? То ходімо!..

 

 Андрій Бобюк

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...