Ввічливість

— Ой, вибачте! Автобус хитнуло, і я вхопився за ручку вашого портфеля — думав, що то бильце сидіння.

— Ет, пусте. Буває.

— Ухопився й думаю — бильце ж має бути гладеньке, а це шорстке. Що б воно таке? Коли зирк — ваш портфель... То ви вже не відмовте в люб'язності, вибачте.

— Годі вибачатися. Якби не вхопилися, то могли б і впасти.

— А портфель у вас гарний. Певно, закордонний?

— Ні, вітчизняний.

— Все одно гарний. Та ви не сприймайте все це так близько до серця. Я ненароком. Думав, що то бильце. А тоді й одпустив. А є такі хами, що всю дорогу держалися б, як за своє.

— Пусте. Можете й ви держатися.

— То що, по-вашому, я хам?

— Чому ж, я цього не казав.

— Знаємо таких!

— Та що ви!

— «Не казав, не казав». А сам тільки й думає, яку б то капость людині зробити.

— Як ви смієте!

— А от і смію! Ач — цяця! Вилає людину, образить її, а ти й не смій перечити. Я тебе вже давно примітив.

— Чого ви до мене присікались?

— Чого, чого! Думаєш, якщо з портфелем, то тобі все дозволено? Он той громадянин теж із портфелем, і навіть в окулярах, а нікого не ображає. Або он та дамочка на першому сидінні. Хіба ти чув од неї хоч одне погане слово? А такий портфель, як у неї, тобі й не снився.

— При чому тут портфель?

— А при тому! Не маєш такого права — чесних людей хамами обзивати. Ти ще в мене проситимеш вибачення.

— Товаришу водій, відчиніть, будь ласка, двері. Я далі не поїду.

— Що, совість заговорила? Образив людину, а тоді — відчиніть двері. Теж мені культура! А ще й з портфелем...

 

Автор Володимир Стрекаль 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...