Подарунок на день народження

Тиждень я сушив собі голову над тим, що подарувати дружині на день народження. Духи, каблучки — все це вже було... Цього разу я вирішив її вразити. Зварю святковий обід і пригощу свою Марію Петрівну найсмачнішими стравами. Це для неї буде найкращим подарунком! Може, вона, зрештою, перестане прискіпуватися до мене: «У всіх чоловіки як чоловіки, а в мене...»

 

Ранком того дня, коли тридцять п'ять років тому на світ божий з'явилася моя дорогоцінна половина, я швиденько схопив господарську сумку, до якої можна було запхати півбазару, й подався купувати продукти. На розі біля Критого ринку старенька жінка продавала білі квіточки. «Еврика! — радісно стрельнула в моїй голові думка.— Моя Мариночка так любить лісові проліски! Це ж буде окраса столу...»

 

І я вже хотів було поцікавитися, скільки коштує букетик, але жінка, почувши моє суто офіційне звертання «Громадяночко...», чогось чкурнула за ріг.

 

Спересердя я плюнув і побіг далі. Біля м'ясної крамниці зупинився знову. Пригощу, думаю, свою кохану ростбіфом, як у найкращому ресторані.

 

— Дівчино, зважте півкіла для...— ввічливо звернувся я до продавщиці, та закінчити фразу не встиг.

 

— Яка я вам дівчина! — напалася на мене особа жіночого роду, що продавала м'ясо. — Мої діти вже у футбола грають! Теж мені парубок знайшовся! З нього вже тирса сиплеться...

 

Я розгублено позадкував від прилавка і випадково наступив якійсь дамі на ногу, за що одержав від неї добрячого стусана в бік і образну характеристику: «Тюхтій!» Ростбіфа мені чомусь перехотілося, і я вирішив обійтися холодними закусками.

 

— Тітонько, зважте мені шинки, — звернувся я в гастрономі до дебелої продавщиці.

 

— Теж мені родич! — ошпарила мене «дядина». До овочевого магазину я вбіг з остаточним рішенням: приготувати на святковий обід картоплю «по-уланськи», й запитав підстаркувату жіночку:

— Мамашо, а чи є у вас картопелька?

 

— Яка я тобі мамаша!—почув у відповідь.— На-зюзюкався й тепер не розбере, де чия мамаша...

 

Вже біля своє! домівки я заскочив до крамниці купити хоча б хліба. Даючи продавщиці гроші, несміливо попрохав:

— Жіночко... мені б хлібця...

 

— Здрастуй, Маріє, я твій Федір! — кинула вона у відповідь. — Хіба ви в мене на весіллі гуляли?! Чи вам уже повилазило, що не бачите?! Я ж іще не заміжня!..

 

Від таких коментарів мене аж затіпало, і я вирішив: нехай дружина купує собі сама подарунки!

 

Автор Юрій Краснощок

 

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...