Віл і лисиця |
|
Полікарп Шабатин
— Куди везеш колгоспну птицю? — Питає у Вола Лисиця.— Чи не на ярмарок тебе несе?
— Оце як бач! Залишив дома діло все І їду продавати. Тра дещо вторгувати, Хоч не люблю ж цього я діла!
— Голубчику,—Лисиця перебила,— Давно об тім сказать хотіла: Навіщо ця тобі морока? Посада в тебе, братику, висока, І гендлювать тобі і стид, і страм, Довір мені, я все продам, Я в цьому лапку вже набила! — Віл послузі зрадів хорошій, Довірився Лисиці, Як рідній, дорогій сестриці, А та взялась — і ні добра, ні грошей!
Не раз я бачив, як такі Лисиці Крутилися в колгоспівській крамниці! |