Панас Мирний. Хронологія

1849, 1(13) травня у Миргороді, в родині бухгалтера повітового скарбництва Якова Григоровича Рудченка народився син Панас.

1857, серпень. Початок навчання Панаса у Миргородському парафіяльному училищі.

1858, літо серпень. Переїзд родини Рудченків до Гадяча.

1862, 18(30) червня. Продовження навчання Панаса в Гадяцькому повітовому училищі.

1863, 23 серпня. Закінчення Гадяцького повітового училища.

28 жовтня. Брат Іван виїхав до Полтави.

(9 листопада). Панас починає службу канцелярським служителем Гадяцького повітового суду.

протягом року. Заводить словничок української мови, збирає фольклор.

1864, 22 січня. «Писал в суде, я все писал...» — перший вірш, що дійшов до нас.

26 лютого. «Мучить, давить моє серце...» — перший український вірш.

31 серпня. Переведений канцелярським служителем у Гадяцьке повітове скарбництво.

23 грудня. Переведений на посаду помічника бухгалтера.

1865, 25 квітня. Починає вести щоденник.

квітень — травень. Поема «Безталанна» («Продана»?).

1866, 13(25) січня. Початок самостійного життя. Виїхав до Прилук на посаду письмоводителя скарбництва (офіційно — з 31 грудня 1865 р.).

1866 — 1867. Перша драматична спроба «[Василь і Маруся]». Пише «І знову лютая змія...» та інші вірші. Збирає фольклор. Перекладає поезії Лєрмонтова, Фета, Пушкіна, Рилєєва, Гейне та ін.

1867, 6 — 7 вересня. Виїхав до Миргорода на посаду помічника бухгалтера скарбництва (офіційно — з 21 серпня).

1868, кінець. Вихід у світ перших публікацій фольклорних записів у «Народних южнорусских сказках», вип. І.

1869, вересень. Переїхав у Миргород на службу менший брат Лука.

протягом року. Введений у перше чиновницьке звання — колезького реєстратора — з 1 травня 1869 р.

1870, травень. Веде щоденник.

23 грудня. Порушує клопотання про переведення до Полтави.

1868 — 1870. Прозові твори: «Ганнуся», «Думки», «Голодні годи» (І ред.), «Жидівка», «Вечный гнет», «Попович» та ін. Драматична спроба «Уляна Бондарівна». Вірші.

1871, 29 серпня. «Грицько і Галя».

4 листопада. Офіційне переведення до Полтавського скарбництва бухгалтером.

грудень. Знайомство з Д. П. Пильчиковим та його гуртком.

1872, початок. Переклад «Любушиного суду», «Слова о полку Ігоревім» (традиційний).

14—15 квітня. Виїхав до рідних на великдень (роздуми лягли в основу нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»).

травень — червень. Знайомиться з журналом «Правда», надсилає 8 віршів, серед них — «Україні».

весна — літо. Перша редакція «Лимерівни».

серпень. Опубліковано перший твір — «Україні» («Правд'а», № 5) з підписом Опанас Мирний.

літо. Нова редакція «Голодних годів» (І розділ).

жовтень. Закінчив «Лихий попутав».

листопад. Закінчив повість «Чіпка».

осінь. До Полтави переїхав брат Георгій.

1872, кінець — 1873, початок «Палійка», «Гнибіда», «Тепле місце» О. Островського (переклад).

1873, 13 лютого. Введений у звання губернського секретаря з 1 травня 1872 р.

7 березня. Переведений на посаду старшого бухгалтера.

весна — осінь. Розгортання повісті «Чіпка» в роман (III ред.).

жовтень — листопад. Надіслав роман «Хіба ревуть воли...» (III ред.) брату Івану.

1872 — 1873. «[Українофіл]». Записи народних пісень в Полтавському повіті.

1874, 5 січня — 15 червня. Виконує обов’язки головного бухгалтера скарбництва.

весна. Зустріч з Драгомановим у Києві та в Полтаві.

травень. Завершує оповідання «П’яниця».

28 липня. Йде у двомісячну відпустку.

2 — 17 серпня. Участь у III археологічному з’їзді.

вересень — жовтень. «Дума про військо Ігореве».

листопад. Перегляд IV редакції роману, виконаної Іваном.

протягом року. «Подоріжжя з Полтави до Гадячого». В «Правді» надруковано «Подоріжжя...» (№ 10—13) і «П’яниця» (№ 16—19).

1873 — 1874. «Народолюбець» (11, III розд.), «Сколихнув», «Злодій», «Карло Карлович», «Струс».

1875, 11 березня. Обшук у П. Я. Рудченка в зв’язку з доносом про «Унію».

квітень — травень. Перегляд V редакції роману «Хіба ревуть воли...», остаточне редагування.

24 вересня. Закінчено «Лихі люди».

13 грудня. Введений у звання колезького секретаря з 1 травня 1875 р.

1876, вересень.Пішов до армії брат Георгій.

кінець. Первісна редакція «Повії».

1875 — 1876. «[Місто Мирне]» («[Родина Бородаїв]» — [«Головиха]» — «Учителька»), «Халамидник», «Ярмарок», «[Міщани]», нарис «Піднялася негода...».

1877, січень.Вийшли в світ «Лихі люди» (Женева, І вид.).

липень.Рукопис роману «Хіба ревуть воли...» відправлено в Женеву.

серпень. В бою під Шипкою загинув брат Георгій.

1878, серпень. У Мирного поселився небіж Андрій Борисенко.

4 грудня. Введений у звання титулярного радника з 1 травня 1878 р.

протягом року. «Лихі люди» вийшли другим виданням («Громада, № III»).

1879, 1(13) січня. Переведено бухгалтером у казенну палату.

1877 — 1879. Перша редакція «Повії». Цикл образків «Як ведеться...».

1880, 1 квітня. Нагороджений орденом Станіслава III ст.

квітень. Вийшов роман «Хіба ревуть воли...» (Женева).

17 липня. Взяв двомісячну відпустку для творчості.

протягом року. Працює над основною редакцією роману «Повія» (І і II частини).

1881, 15 січня. Кореспонденція до газети «Заря».

листопад. Остаточна редакція І частини «Повії».

протягом року. Основна редакція III частини «Повії». Розпочав повість «За водою».

, 1 травня. Переведений на посаду секретаря палати.

осінь. Основна редакція IV частини «Повії».

1883, квітень. Остаточна редакція II частини «Повії».

березень. Опубліковано І частину «Повії» («Рада»).

15 травня. Орден Анни III ст.

червень. «В дорогу!» — передмова до «Приповістей» Мирного і Білика.

серпень. «Казка про Правду і Кривду».

вересень. «Давно і тепер» (перша редакція «Лиха давнього й сьогочасного»).

жовтень. «Лови».

листопад. Закінчив драму «Лимерівна» в новій редакції.

1884, 27 березня. Закінчив драму «У черницях».

квітень. Опубліковано II частину «Повії» і два образки з «Як ведеться, так і живеться» («Рада»).

протягом року. Основна редакція комедії «Перемудрив».

1883 — 1884. Розпочав роман «Палій».

 1885, 18 січня. Помер Андрій Борисенко.

січень. «Морозенко».

13 серпня. «День у дорозі» (перша редакція «Серед степів»).

протягом року. Остаточна редакція комедії «Перемудрив». «Голодна воля». Ліричні вірші.

1886, 27 січня (8 лютого). Начальник відділу казенної палати.

17 березня. Введений у звання надвірного радника з 1 травня 1885 р.

травень. Вийшла в світ «Збираниця з рідного поля».

жовтень. Вийшла в світ комедія «Перемудрив».

протягом року. Ліричні вірші.

1887, 5 квітня. Орден Станіслава II ст.

17 липня. Бере двотижневу відпустку.

протягом року. «[Хома Боровик]».

1888, березень. Знайомство з О. М. Шейдеман.

1889, січень. Опубліковано «Казку про Правду і Кривду» («Правда»; без відома автора).

16 квітня. Одруження з О. М. Шейдеман.

30 червня. Бере двотижневу відпустку.

1890, 17 січня. Введений у звання колезького радника з 1 травня 1889 р.

12 листопада. Смерть батька.

1891, 21 квітня. Орден Анни II ст.

1892, квітень. Постановка «Лимерівни» в Полтаві.

11 червня. Народився син Віктор.

1893, лютий. Нелегальне вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка. Вірш «32 роковини...».

червень. Місячна відпустка.

6 листопада. Народився син Михайло.

1894, 7 березня. Введений у звання статського радника з 1 травня 1893 р.

вересень. Відвозить дружину в Харків на лікування.

1895, 25 січня. Повернулася дружина з лікарні.

лютий. Закінчив у чернетці «Згубу».

2 квітня. Орден Володимира IV ст.

1896, січень. «Розмова двох кумів».

березень. Остаточна редакція «Згуби».

протягом року. Перекладає «Короля Ліра» У. Шекспіра. Без відома автора опубліковано «Думу про військо Ігореве» («Зоря»).

1897, 5 травня. Запрошений до комісії по спорудженню пам’ятника І. Котляревському.

перша половина. Закінчив переклад «Короля Ліра».

протягом року. Остаточні редакції «Морозенка» і «Лиха давнього й сьогочасного».

1898, 9 травня. Народився син Леонід.

березень. Опубліковано «Морозенка» («Киевская старина»).

протягом року. Остаточна редакція III частини «Повії». Редагує оповідання Я. В. Жарка.

1899, лютий. Закінчує переписувати на чистовик «Серед степів» («День у дорозі»).

протягом року. Перекладає «Думу про Гайявату».

1900. Завершує переклад «Думи про Гайявату».

1901, лютий. Отримує пропозицію видавництва «Вік» видати зібрання його творів.

11 березня. Читає вірші на легальному шевченківському вечорі.

2 травня. Введений в дворянство.

протягом року. Містерія «Спокуса».

1902, березень. Остаточна редакція містерії.

літо. Починає працювати над «Пригодою з «Кобзарем».

вересень. Загострення хвороби дружини.

1903, січень. Здоров’я дружини нормалізується. Опубліковано «Лихо давнє й сьогочасне».

березень. Оселення у власному будинку.

30 серпня. Участь у відкритті пам’ятника І. Котляревському,

протягом року. Опубліковано «Серед степів» («Дубове листя»). В «Киевской старине» друкується «Пропаща сила» («Хіба ревуть воли...»)

і виходить окремим відбитком. Вийшла в світ «Книжка перша творів».

1903, кінець — 1904, початок. Пише «Комедію в голуб’ячому царстві».

1905, 29 березня. Закінчив у чернетці драму «Не вгашай духу!».

16 — 23 квітня. Зустріч братів Рудченків у матері.

18 вересня. Помер І. Я. Рудченко (Білик).

листопад — грудень. Задум перекладу «Орлеанської дівчини» Ф. Шіллера. Участь в організації «Рідного краю». Вірш «До сучасної музи». Новела «Сон».

протягом року. Переписує на чистовик «Не вгашай духу!». Вийшла в світ «Книжка друга творів».

1906, лютий. Подав до часопису першу частину «Пригоди з «Кобзарем» як окреме оповідання.

протягом року. Починає статтю «І. Я. Рудченко». Перекладає «Орлеанську дівчину». Вірші.

1907. Оповідання «Дурниця». Вийшла в світ «Книжка третя творів».

1906 — 1907. Член редакції «Рідного краю». Редагує статтю «Краткие биографические сведения...», написану П. І. Рудченком. Участь у видавництві «Український учитель». Вірш «До братів-засланців».

1908, 3 квітня. Читання віршів на шевченківськім концерті.

жовтень — листопад. Хворіє (запалення легень).

1906 — 1908. «[У тюрмі]». «Так ви кажете, що провели літо в Почапцях?..».

1909, січень. Опубліковано «Дурницю» («ЛНВ»)

11 липня. Духовний заповіт.

серпень — жовтень. Дружина лікується за кордоном.

жовтень. Хворий.

грудень. «Робота».

1910, січень. Смерть матері.

7 травня. Нагороджений золотою табакеркою.

1912. Участь в альманасі «День білої квітки».

1913, літо. Дружина лікується в Києві.

28 жовтня. Ювілей п’ятдесятиліття служби.

1914, лютий. Участь у «німому» шевченківському святі.

6 квітня. Введений у звання дійсного статського радника.

1915, 16 вересня. Загинув син Віктор.

1915, вересень — листопад. Поліцейські розшуки «малоросійського діяча» Рудгана-Мирного.

1917, листопад. Договір з видавництвом «Сіяч» про видання творів.

1918, червень. Надсилає до «ЛНВ» повість «За водою», п’єсу «Не вгашай духу!» та III частину «Повії».

протягом року. Надруковано «Товариші» (Полтава), «За водою» («ЛНВ»). Переклад «Царівни Полунички».

1919, квітень. Помер син Леонід.