Микола Хвильовий і соціалізм |
Микола Хвильовий - ідейний натхненник Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) - провідного літературного об'єднання України, один із засновників новітньої української літератури, Спілки пролетарських письменників "Гарт", учасник громадянської війни, член більшовицької партії. Росіянин за походженням М. Фітільов (справжнє прізвище) щиро вірив у соціальне та національне визволення українського народу, розвиток його мистецтва, до якого, на його думку, мала привести більшовицька революція. Незважаючи на це, він у своїх художніх творах одним із перших у радянській літературі відобразив назрівання небезпечних та трагічних змін. Літературна дискусія 1925-1928 рр. велася про необхідність використання здобутків європейського мистецтва, про можливі шляхи подальшого розвитку української літератури, про згубну однобічну орієнтацію на російську культуру. М. Хвильовий був переконаний, що українське відродження неможливе без Європи. Саме тому він висунув надто сміливе гасло, заклик боротися з "московським комплексом": "Геть від Москви! Дайош Європу!" У роздумах "Україна чи Малоросія" М. Хвильовий писав: "Злою іронією звучать безграмотні поради орієнтуватися на московське мистецтво". Але насамперед його цікавило не від'єднання України від Радянської Росії, а відродження та розвиток української культури, її виживання при будівництві соціалізму. Та в 1926 р. червневий пленум ЦК КП(б)У вирішив зовсім по іншому, він розгледів заклик до сепаратизму. Тож Хвильового було звинувачено у ворожості до курсу партії, до більшовицького керівництва, розвитку української культури за зразком російської та в націоналізмі. Врешті-решт М. Хвильовий покінчив життя самогубством. Українські письменники з захватом сприйняли статті Хвильового. М. Могилянський навіть порівняв враження від статей Хвильового з відчиненням вікна у кімнаті, де так душно, що зовсім нічим дихати. |