Оригінальна література |
|
Оригінальна, тобто власна, незапозичена літературна творчість наших предків за часів Київської Русі була започаткована літописами - до такого висновку спонукають ті літературні пам'ятки, що збереглися дотепер. Вважають, що найдавніший літопис було створено за часів Аскольда у другій половині 9 ст. Проте він, як і наступні літописні зведення, не берігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ». Його створено на початку 12 ст. При складанні «Повісті...» використано давніші літописи. • «Повість...» збереглася в багатьохсписках. Найстаріші з них - Лаврентіївський (1377) та іпатіївський (перша половина 15 ст.). • У «Повісті...» викладено події від 860 р. до 1111 р. • Один із пізніших списків цього літописного зведення зберіг ім’я автора-упорядника - ченця Києво-Печерського монастиря Нестора • До продовжень «Повісті...» належить Київський літопис, який охопив час від 1111 р. до 1200 р. Він розповідає про події в різних землях Київської Русі, але в центрі оповідей - Київ і Київська земля. Основний зміст літопису - боротьба князів за київський стіл, боротьба русичів проти половців. Найвидатнішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є Галицько-Волинський літопис. • На відміну від інших літописів, цей не поділяється на датовані літописні записи, а містить своєрідні повісті про воєнні походи та інші події. Він складається з двох частин. У першій ідеться про події в Галицькій землі з 1205 р. до кінця 50-х років 13 ст. і є, власне, життєписом князя Данила Романовича. • Друга частина Галицько-Волинського літопису пов’язана з Волинською землею й волинськими князями. У ній оповідається про події від середини до кінця 13 ст. Як уважають дослідники, ця частина літопису писалася при дворі володимирського князя Володимира Васильковича в останні роки його життя. У записах Лаврентіївського списку під 1096 р. вміщено пам’ятку, відому під назвою «“Повчання”Володимира Мономаха». • «Повчання» звернене до дітей Мономаха. • На переконання Мономаха, князь має подавати своїм дітям приклад взірцевого правителя, навчати гідній цього високого звання поведінці та способу життя. • Князь повинен піклуватися про підданих, не покладатися на управителів, слуг чи бояр, а сам стежити за справами в державі; не допускати, щоби сильні пригнічували слабких, щоб злочинців карали на горло; у походах жити одним життям із дружинниками. • У другій частині «Повчання» Володимир Мономах розповів про різні випадки із свого життя, а також про власні добрі вчинки: він добровільно віддав Олегові Чернігівське князівство, боровся проти усобиць, здійснив 83 великих походи, уклав 19 мирних угод із половцями, відпустив багатьох полонених тощо. Найвизначнішою пам’яткою руської літератури є «Слово о полку Ігоревій». • Тривалий час ця перлина давньоукраїнського письменства була невідомою: її випадково знайшли на початку 90-х років 18 ст. в одному з рукописів 16 ст. • «Слово...» написане на основі конкретного історичного факту - невдалого походу 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців. • Автор закликав князів забути чвари, об’єднатися й захистити рідну землю від небезпечного ворога. • На думку дослідників, «Слово...» створене по свіжому сліду події - десь у серпні-вересні 1187 р. |