Хатні прикраси, писанки, іграшки

 Осібне місце в колекції Державного музею етнографії та художнього промислу АН України займають різноманітні прикраси. Так, з новорічним святом пов'язані віконні прикраси з соломи кінця 19 - початку 20 ст. з північно-західної Львівщини та дерев'яні голубки зі Старої Солі.

 

Голубків підвішували на сволоку, а прикраси з соломи - на шибках вікон. Форма прикрас і народна термінологія "солнце", "сонечко", "повне сонце", "віночок", "квітка", "смерічка" вказують що за народною традицією вони покликані звеличувати сонце, зустрічати весну, бажати доброго врожаю і достатків, про які мріяв знедолений тяжкою працею селянин-землероб.

 

Зібрання народних писанок нараховує понад 11 тисяч екземплярів з більш як тисячі населених пунктів двадцяти областей України. Писанка - це один з видів народного розпису, своєрідний мініатюрний живопис, виконаний розтопленим воском. Фарбують писанку соками, настоями, відварами з рослин. Подекуди вживається техніка краплення і зіскрібання. Візерунки писанок дуже різноманітні. Орнаменти складаються із різновидних елементів, що утворюють окремі мотви або суцільно вкривають писанку малюнком одного типу - геометричним чи рослинним. На писанках Придніпров'я, Поділля, північно-західної Львівщини переважає яскравий рослинний орнамент з композиціями мотивів листка та квітки, на Поліссі, Волині - нескладні геометричні мотиви: "смерічка", "вітрячок", "грабельки"; на Буковині і Гуцульщині - геометричні мотиви складнішої будови. Зокрема, гуцульські писанки з поліхромним орнаментом часто збагачені зображеннями коників, оленів, рибок, намальованих тоненькими білими і жовтими контурами.

 

Композиція дуже нагадує характер місцевої вишивки. Серед датованих найбільш цінними є писанки 1882 року з с. Острів (Львівщина), 1891 року з с. Слобідка (Поділля) та інші. На Львівщині в 20 - 30-х рр. 20 ст. кращими писанчарками були: І. Білянська, А. Боровець, Н. Михайлівська, на Гуцульщині - В. Бойчук, О. Мегединюк, М. Дудчак, А. Шкрібляк, К. Никифоряк, на Буковині - М. Варега, на Тернопільщині - А. Лугофет та ін. Багато писанок розмалювали писанчарі - чоловіки - І. Боєчко,В. Попович, В. Орос та інші. Декоративні мотиви, тонко згармонізований колорит і малюнок і сьогодні служать невичерпним джерелом творчих пошуків для художників-професіоналів текстильної, фарфорової і поліграфічної промисловості.

 

Музейне зібрання народної іграшки нараховує 1027 експонатів і відзначається різноманітністю матеріалів і форм. Ці іграшки з глини, дерева, фарфору, скла, ганчірка, соломи, сиру, кори і лика. Колекція головним чином репрезентує вироби західних областей України, з них найповніше представлена Львівщина. Хронологічні рамки зібрання - з початку 20 ст. до наших днів. Найстарішими датованими експонатами є дерев'яні фуркальця 1900 і 1904 років з Хмельниччини. Найширше представлена керамічна іграшка - 500 експонатів. Тут і багато орнаментовані гуцульські вироби, і оригінальні брязкальця - "хихички" з Старої Солі, і кумедні звірятка майстрів Одещини та барвисті опішнянські іграшки. Автори багатьох речей невідомі. Серед авторських робіт слід відзначити цікаві свистки косівської керамістки П. Цвілик, роботи О. Шиян з Одеси та Т. Демченко з Опішні, дитячий посуд О. Пиріжок з Адамівки.

 

Другу за чисельністю групу іграшок становлять вироби з дерева. Це прості, але надзвичайно декоративні речі майстрів Яворова Львівської області та численна збірка саморобних іграшок. Кращі яворівські майстри - В. Прийма, С. Тиндик та М. Ференц. Багато вигадки в лаконічних гуцульських іграшках з сиру.


Л. М. Суха, З. Є. Балтарович.

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...