Зібрання художнього металу Державного музею етнографії та художнього промислу АН України нараховує близько 5000 речей і складається з двох груп народного гуцульського металу та різних виробів українського цехового металірства, зібраних в основному на території західних областей України.
У збірці гуцульського металу знаходиться велика кількість зград та чепраг, пряжок, перснів, приладдя кінської збруї, а також таких предметів домашнього вжитку та одягу, як ігольники, ножі, лускоріхи, кресала, люльки, топірці, келефи, табівки, порохівниці, пояси з металевим набором.
Датуються ці вироби 19 та початком 20 ст. Серед них є твори таких видатних майстрів, як Лукин, Никор та Дмитро Дудчаки, П. Гондурак та інші.
Різнорідні за своїм призначенням предмети гуцульського художнього лиття характеризує стильова єдність художнього оформлення.
Унікальна на Україні колекція мідних виробів 17 - 19 ст. складається з різного посуду - шафликів, дзбанів, кварт та своєрідних настінних рефлекторів до канделябрів - прекрасних зразків карбування по міді. У деяких з них ренесансні, бароккові та класичні елементи сполучаються з народними.
До музейного зібрання входять також декілька цінних товарів художнього карбування у вигляді оклвдів ікон, серед яких треба відзначити шату 1749 року роботи майстра Ярощука. Окреме місце у цій групі пам'яток займає постать архангела Михаїла з фронтону Михайлівського собору у Києві.
Художнє литво представлене різнорідними освітлювальними приладами: настінними свічниками, канделябрами, підвісними люстрами, або "павуками", 17 - 19 ст. Названі вироби дрібного мідного литва дуже різноманітні за своїми формами. Так, звичайний односвічковий свічник представлений в музейній колекції більш ніж в 50 варіантах. Багаті своїми відмінами та варіантами стрижневі та безстрижневі люстри - "павуки".
З монументальних відливів слід відзначити дзвін 1643 року роботи львівського майстра Андрія Франке.
Відливництво з олова представлене близько 100 виробами різного посуду - блюд, дзбанів, кубків, серед останніх є декілька цехових. У колекції є цікаві зразки цехових "обсилань" або ціх чеканних, гравірованих або відлитих з міді пластинок 17 - 18 ст. з зображенням знарядь та емблем того чи іншого ремесла. Передаючи з рук в руки такі "ціхи", ремісники сповіщали про сходки та збори свого цеху.
Високо розвинене в 17 - 18 ст. ювелірство представлене в зібранні музею тонко виконаними наборами срібних гудзиків, ложками, наборними поясами, жіночими прикрасами.
У збірці ковальських та слюсарських виробів 16 - 19 ст. можна побачити дверні замки із складними механізмами, замки-колодки, дверне окуття, віконні грати, грати до камінів, вивіски ремісничих майстерень. Серед ковальсько-слюсарних виробів окреме місце належить емблемним зображенням, що відігравали роль сучасних вивісок до слюсарних та зброярських майстерень, до корчм, пивниць тощо.
Значний розвиток художнього металірства спостерігається у Львові (техніка - карбування, відливництво, гальванопластика), йдуть пошуки нових засобів емоційного й декоративного вираження.
Шляхом традиційної техніки карбування йшов у своїй творчості львівський майстер І. Курочка. Його вироби переважно сувенірного характеру, присвячені визначним ювілейним датам: річниці ВЛКСМ, возз'єднання України, 300-річчя возз'єднання України з Росією тощо. Одним з найвдаліших творів останнього часу в зібранні музею є плакетка В. Кузнецова "Слава Батьківщині", присвячена 50-річчю Жовтневої соціалістичної революції.
П. М. Жолтовський |