Колекція західноєвропейського мистецтва |
|
Невеликий, але цікаво й різноманітно укомплектований відділ західноєвропейського мистецтва дає уявлення про особливості розвитку окремих шкіл і напрямків в образотворчому мистецтві країн Західної Європи (Італії, Франції, Австрії, Голландії, Фландрії та ін.) протягом XVI — XIX ст. Серед найраніших робіт у зібранні музею — картина «Алхімік» невідомого фламандського майстра кінця XVI — початку XVII ст. та робота відомого нідерландського художника XVI ст. Ламберта Ломбарда (1506 — 1566) «Вінчання Марії з Йосифом», яку характеризують насичений колорит, характерний для мистецтва Нідерландів, і тяжіння до монументального вирішення форм, притаманне італійському Відродженню. Саме ці риси визначають особливість творчості Ломбарда, який провів більшу частину життя в Італії. Мистецтво Італії репрезентують в музеї картини Албані Франческо (1578 — 1660), одного з провідних майстрів академічної школи, продовжувача традицій венеціанського живопису Якопо Пальми Молодшого (1544 — 1628), та декількох невідомих художників, авторів прекрасних з погляду живопису картин, таких, як, скажімо, «Діана», «Продаж невільниць», що є окрасою експозиції західноєвропейського мистецтва. Провідним напрямком у мистецтві XVIII ст. країн Західної Європи був класицизм з його відданістю античним традиціям. Ці тенденції яскраво простежуються в скульптурних творах «Вакханка з купідоном» француза Мішеля Клода (1738 — 1814) та «Пріам просить тіла Гектара» відомого датського скульптора Бертеля Торвальдсена (1768 — 1844). У пейзажних композиціях французьких живописців Клода Жозефа Верне (1714 — 1788) «Краєвид з гротом» та Жана Раймона Бракасса (1804 — 1864) «Бик» приваблює витонченість тональних поєднань, майстерність. Але найзначніша у відділі західноєвропейського мистецтва колекція творів голландської школи XVII ст. Це був час розквіту голландського й фламандського реалістичного мистецтва, що розвивалося під впливом ідей буржуазної революції у Нідерландах. Кращі представники тогочасного мистецтва Франс Хальс і Рембрандт з великою силою і любов'ю показали у своїх картинах життя так званого третього стану, розкрили багаті духовні якості представників народних мас. Творчий геній Рембрандта (1606 — 1669), його невичерпний гуманізм вказали шлях у мистецтві багатьом його учням і послідовникам. До них належить також Самюель ван Гоогстратен (1627 — 1678) — автор експонованої в музеї роботи «Портрет чоловіка у червоному береті». З цього твору можна скласти повне уявлення про характерні особливості рембрандтівської школи. Прагнучи до поглибленого психологічного трактування образу, автор приділив головну увагу обличчю портретованого. На темно-коричневому тлі, немов осяяне невидимим джерелом світла, м'яко вирізняється втомлений вид з розумними, проникливими очима. Художникові вдалося створити образ людини, яка пройшла нелегкий життєвий шлях. Твір вирішений у золотисто-коричневій гамі, характерній для полотен Рембрандта. Демократична спрямованість реалістичного мистецтва Голландії XVII ст. ще з більшою силою виявляється у порівнянні з картиною фламандського живописця Абрагама ван ден Темпеля (1622/23 — 1672) «Дама в голубому», виконаною з властивою парад ним репрезентативним портретам майстерністю, проте позбавленою глибокої образної характеристики. Уявлення про мистецтво Голландії XVII ст. доповнюють декілька жанрових творів так званих «малих голландців», зокрема Корнеліса Пітерса Бега (1620-1664), Філіпа Воувермана (1619 — 1668) та інших митців, які захоплювалися зображенням сцен буденного життя в інтер'єрах шинків, готелів, сутичок на полях бою тощо. О. М. Чернега-Балла |