Бібліотека Академії наук

Бібліотека Академії наук у роки війни і Ленінградської блокади.


У роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) Бібліотека Академії наук була переведена на воєнний стан. Вже в липні 1941 року були підготовлені до евакуації в тил країни найцінніші матеріали семимільйонного фонду.

 

Швидке наближення фронту до Ленінграда не дозволило здійснити їх відправку в тил: 8 вересня 1941 блокадне кільце замкнулося. Всі підготовлені до відправки книги та матеріали залишилися в Бібліотеці. Їх перенесли в цокольний поверх будівлі, вікна заклали піском, щитами і засипали землею.

 

Особливо важкою для Бібліотеки, як і для всього Ленінграда, була зима 1941/1942 року У місті не працював комунальний транспорт. У Бібліотеці було відключено електроосвітлення, не працював водопровід і центральне опалення. Посилилися бомбардування і обстрели. Зданію БАН було завдано великої шкоди. У книгосховища потрапляв сніг, температура в будівлі опустилася до -25 градусів. Люди були виснажені і знесилені голодом. З 150 осіб, надісланих в БАН за штатним розкладом на початок війни, загинуло близько 80% співробітників.

 

Весь період війни і Ленінградської блокади в Бібліотеці працювали абонемент і читальний зал, створювалися пересувні бібліотеки для ленінградських дивізій народного ополчення, для військових частин і госпіталів.

 

Бібліотека обслуговувала не лише науковців Академії, що залишалися в блокадному місті, а й працівників оборонних підприємств, військовослужбовців, лікарів. Співробітники Бібліотеки продовжували влаштовувати виставки літератури, лекції, вели довідково-бібліографічну роботу. Бібліотекарі продовжували роботу щодо забезпечення цілісності своїх цінних книжкових зібрань, а також проводили в блокадному місті розвідку і порятунок приватних колекцій і бібліотек, що залишилися без нагляду.

 

У військову пору до фондів Бібліотеки надійшли книжкові зібрання, які виїхали або померли вчених: академіка С. А. Жебелева з історії античного світу, академіків П. К. Коковцева і Ф. І. Щербатського по сходознавства. Деякі колекції були передані в наукові бібліотеки академічних інститутів.

 

У 1943-1944 роках в БАН повернулися евакуйовані співробітники і постійні читачі - наукові працівники установ Академії наук, професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів. Відновили свою роботу бібліотеки ленінградських установ Академії наук. З 1944 року БАН стає берегинею броньованого фонду Президії Академії наук СРСР. Цей фонд є збори видань Академії з моменту її заснування.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...