Перша бібліотека на Русі

Архітектурний комплекс XI - XVIII століть Софія Київська - одна з пам'яток минулого у стародавньому Києві. Центральна споруда цього комплексу - Софійський собор. В XI столітті був закладений цей собор за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами.

Собор не тільки меморіал воїнської слави наших предків, а й неперевершений пам'ятник старовинної архітектури.

Важливим культурним центром східнослов'янської держави, починаючи з часів Ярослава стає Софія. У Софійському соборі була перша відома нам бібліотека і свій скрипторій. Фундатором бібліотеки став Ярослав Мудрий.

Тоді ще не було друкарських верстатів, ще не настали часи Федорова, Гутенберга, Скорини. У майстернях-скрипторіях працювали переписувачі книг. Обладнували ці майстерні при княжому дворі та при монастирях. А де переписувалися книги, там вони й зберігалися. Дуже часто засновниками таких бібліотек бували київські князі. Про князя Ярослава літописець розповідає: "Ярослав... любив книги і, багато їх переписавши, поклав у церкві святої Софії, котру сам створив".

За прихильність до наук народ назвав князя Мудрим, його портрет бачимо на кам'яній брилі, яка встановлена нащадками в дворі заповідника навпроти Софійського собору у 1969 році. На честь заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки було споруджено цей пам'ятник. На камені викарбовано слова з літопису, у якому звеличується князь за те, що "сіяв у серцях людей книжні слова". На жаль, невідомо, яка доля спіткала це старовинне книгосховище, які саме книги були в бібліотеці Ярослава. Можемо дещо розповісти лише про одну книгу з бібліотеки князя. Це пам'ятка давньоруської писемності, яка пов'язана з далеким минулим Києва - "Реймське Євангеліє".

Відомо що Ярослав Мудрий уміло налагоджував дипломатичні стосунки з багатьма країнами, його двір мав високий авторитет. Дехто з королів (наприклад Норвегії, Франції, Угорщини) вважав за честь для себе поріднитися з великим князем. Так, посольство французького короля Генріха I у 1048 році прибуло до Києва просити руки князівни Анни Ярославівни.

В далеку країну Анна повезла з собою багатий посаг. Та, як відомо з давніх переказів, з собою вона взяла ще одну коштовність - рукописне Євангеліє.

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...