Мистецтво Італії XVIII століття |
|
У XVIII столітті ідеї про возз'єднання, якими Італія жила в період Відродження, є примарними. Розділена на князівства, Італія була жаданою і легкою здобиччю для великих держав. Тільки Венеціанська республіка зберігала суверенність. Тому на мистецтво Венеції припадають найбільші успіхи італійської культури. На дуже високому рівні у Венеції було мистецтво книгодрукування та театр. Мали велике поширення (за давніми традиціями) настінні розписи й монументально-декоративні картини. У XVIII столітті найвідомішим майстром італійського живопису був Джованні-Батіста-Тьєполо (1696 - 1770 рр.), останній представник барочного живопису. Він мав загальноєвропейське визнання, митця запрошували в різні країни Європи виконувати замовлення. Фантазія художника викликала до життя образи воїнів, полководців, героїв минулих епох. На монументальних полотнах Тьєполо вміщуються цілі натовпи. Він одягає людей в рицарські обладунки, античні костюми, малює мармурові сходи, тераси, колони, прикрашає дорогоцінними тканинами інтер'єри, чим домагається багатства кольорів і форм. У його творах яскраві фарби, в них можна відчути щедре сонце Італії. У Тьєполо багато полотен на міфологічні сюжети. Розписи митця надзвичайно святкові, театральні. Свою майстерність художник демонструє у розписах палаццо Лабіо, де відтворює бенкет римського полководця Антонія та єгипетської цариці Клеопатри. Тут же майстер зображує ефектні сюжети із життя героїв. Увесь архітектурний комплекс інтер'єру палацу охоплюють вони довгою стрічкою. Живопис віртуозний настільки, що намальовані пілястри, двері, колони, вікна, карнизи здаються справжніми. Ряд живописних ансамблів у Вюрцбургу (Німеччина) створив Тьєполо у 50-х роках XVIII століття. Величезний плафон Тронного залу мадрідського палацу художник розписував в останні роки життя. Яскраві зразки "ведути" (пейзаж певної місцевості) дала мистецтву Венеція. У сучасників повагою користувався Антоніо Канале (Каналетто) (1697 - 1768 рр.), який красу Венеції втілив в архітектурних краєвидах. Венеціанські пейзажі Франческо Гварді (1712 - 1793 рр.) овіяні романтичними настроями. Цей майстер великої майстерності досяг в передачі світлоповітряної перспективи. Визначними його творами є картини: "Венеціанська лагуна", "Ріо Мендіканті", "Вид на острів Сан-Джордже Маджоре". Розвиток класицизму відчувається в італійській скульптурі цього часу, Антоніо Канови (1757 - 1822 рр.) є відомим скульптором. Популярні скульптури митця на теми міфології, надгробки знатним особам по суті були відірвані від прогресивних думок інтелігенції про возз'єднання країни. |