Коротка історія козацтва |
Виникло козацтво у XV столітті і означало назву усіх українських козаків. Поява козацтва - це реакція на посилення національно-релігійних та соціально-економічних утисків українців з боку католицької церкви, польської та української шляхти. Шукаючи місце для вільної праці міщани і селяни розпочали колонізацію південно-східних мало залюднених степів. Там вони засновували нові поселення і оголошували себе козаками - вільними людьми. Під натиском панської колонізації, яка поширилась услід селянській, деяка частина козаків відійшла за дніпрові пороги (Низ), де створила у першій половині XVI століття Запорізьку Січ (організація українського козацтва). Займалися низові козаки різними промислами, скотарством, рибальством - все це в умовах постійної боротьби з татарами і турками. Уряд царської Росії у 1775 році зруйнував Запорізьку Січ. Одна частина козаків покинула межі Росії і заснувала Задунайську Січ на території, що була підвладна Туреччині, а іншу частину козаків було покріпачено. У вітчизняній історії козацтво відіграло виключну роль, справило великий вплив на формування етнічної самосвідомості, специфічних рис традиційно-побутової культури і національного характеру народу України. Сам факт його існування надихав українців на боротьбу за національну незалежність та проти феодального гноблення. Козацьке військо відзначалося суворою дисципліною, витривалістю, стійкістю у боях. Також козакам були властиві взаємовиручка і взаємодопомога. Стали взірцем для багатьох поколінь українців високі моральні ідеали і принципи козацтва. |