Мистецтво Німеччини XIX століття |
Значне суспільне піднесення переживає в першій половині XIX століття розмежована на дрібні князівства феодальна Німеччина. У її культурі посилюються романтичні тенденції. Вони переплітаються з реакційним культом оспівування патріархальної давнини. В стилі класицизму найповніше виявилася архітектура Німеччини початку XIX століття. Але з часом класицизм перетворюється в помпезний стиль, який відірваний від життя. В образотворчому мистецтві панує романтизм. Прогресивний напрямок очолювали художники Каспар Давид Фрідріх (1774 - 1840 рр.) і Філіп Рунге (1777 - 1810 рр.). Філіп Рунге - працював у жанрі портрету. У своїх роботах він прагнув розкрити внутрішній світ своїх героїв. Так, у картині "Ми утрьох" митець зображає себе з нареченою та братом. На формування уподобань Фрідріха великий вплив мала природа Балтійського моря. Пейзажі Фрідріха - це овіяні тонкими спостереженнями і поетичним чуттям краєвиди. В мистецтві Німеччини у середині XIX століття читко просліджується орієнтація на ствердження реалістичного напрямку в національній художній культурі. Адольф Менцель (1815 - 1905 рр.) був яскравим виразником цих тенденцій. Сферу побутового живопису охоплюють перші картини митця. Він малює рідне місто Бреслау, його жителів, близьких і знайомих. Звична буденна атмосфера, реальна дійсність у творчості митця посідають центральне місце. Картина "Проповідь у старій монастирській церкві Берліна" передає типи мешканців: збіднілий дворянин, молоденька граціозна дівчина, бундючний франт. Як безпосередній відгук на події 1848 року сприймається інше полотно Менцеля - "Похорони березневих жертв". В 60-ті роки митець захоплюється жанровою картиною. Він малює життя міста - його кафе, магазини, вулиці, театри, базари. В серії творів, які були навіяні поїздкою до Парижу виявляється талант Менцеля-жанриста - "Спомин про Люксембурзький сад", " Після обіду в Тюїльрі", "Паризькі будні". Тема праці також займає в творчості Менцеля особливе місце. Він пише портрети селян, будівельників, робітників. Полотна " Точення ножів у селянській кузні", "Селянська кузня з водяним молотом" правдиво відтворюють будні людей. Малює свої картини Менцель з натури. "Фрідріхіана", яка зображує життя прусського короля Фрідріха Великого (кінець XVIII ст.), принесла художнику славу історичного живописця. "Битва при Хохкірхе" - картина, яка відображає поразку Фрідріха. В ній зображена сцена нічного бою: одинока постать на коні - Фрідріх (король), а навколо хаос битви: у паніці біжать солдати, серед диму і вогню понівечені тіла, зловісні тіні, перелякані обличчя. В творчості Менцеля самостійне значення має графіка. Сюжетами його графічних праць ставало все що він бачив довкола себе. Живопис Вільгельма Лейбла (1844 - 1900 рр.) відзначається правдивим ставленням до життя і високим художнім рівнем. Митець зображував дійсність такою, як вона є, показуючи своїх героїв без ідеалізації й фальшивого пафосу. Наприклад, картина "Нерівна пара", на якій зображені здорова селянська дівчина і підтоптаний, але багатий наречений. На правдиве відтворення морального і фізичного стану людей спрямовані живописні характеристики. Макс Ліберман (1847 - 1935 рр.) виступає, як продовжувач кращих традицій реалістичної школи. Чільне місце у його творчості зайняла тема життя ремісників, селян, робітників. "Виробляють консерви", "Шевська майстерня", "Обскубування гусей", "Урок життя" - ці роботи характеризуються об'єктивністю зображення, безпосередністю спостережень. Окрім прогресивного мистецтва у цей час набуває поширення символізм, представники цього напрямку підміняли реальний світ придуманим. Різноманітні чудиська, композиції, наповнені алегоріями і міфами, фантастичні пейзажі - усе це є в полотнах Арнольда Бекліна (1827 - 1901 рр.). Але найкращі досягнення німецького мистецтва пов'язані насамперед з реалістичним напрямом. |