Мистецтво Римської республіки

Латинські поселення, що на березі Тібра до кінця VI ст. до н. е. об'єдналися в олігархічну республіку. Римська республіка - рабовласницька держава. Її основою були аристократи-патриції, бідняки-плебеї, раби.

У Римі у цей час точилася жорстока класова боротьба: повстання Спартака, Сицилійське повстання, тривалі громадянські війни. Усе це зумовило падіння аристократичної республіки і привело до єдиновладного правління Цезаря (друга половина I ст. до н. е.).

Мистецтво етрусів та грецьке мистецтво мали великий вплив на розвиток культури Риму. Культура, світосприйняття, побут давніх римлян на перших порах відзначалися суворістю. Шанованими були мистецтва, де застосовувалися практичні знання - архітектура. Але розквіт рабовласництва змінював побут багатих римлян і вони почали прагнути розкоші. Безкінечним потоком з Греції до Риму пливли награбовані твори мистецтва. Але життя художників у Римі було дуже важким. У Греції художник - рівноправний громадянин поліса, а в Римі - це тільки ремісник, який виконує волю замовника.

В стародавньому Римі високого рівня розвитку досягла архітектура. Споруджувалася більшість архітектурних пам'яток у місті Римі, який був заснований у VIII ст. до н. е. (за легендою).

На рівнині, яка обмежена трьома горбами - Квіріналом, Капітолієм і Палатіном, знаходилася головна площа Рима - Римський форум. Ця площа відігравала роль об'єднуючого політичного і громадського центра, на ній розглядалися і розв'язувалися важливі питання держави. На площі були різні будівлі: будинок архіву, базиліки, храми. До неї добудували з часом ще 5 форумів. Форуми прикрашалися статуями та тріумфальними арками на честь імператорів.

У давньому Римі популярним було будівництво театрів, які мали овальну або круглу форму. У них проходили гладіаторські бої, вистави, травля звірів.

Храм богині долі Фортуни Віріліс на березі Тібра дає уявлення про храмове будівництво у Римі. Стоїть він на високому подіумі. Передує прямокутній целлі, яку з трьох боків оточують напівколони, глибокий портик з шістьма колонами.

Недалеко від храму Фортуни був круглий храм Вести - богині домашнього вогнища. У архітектурі став поширеним тип круглого храму, а корінфський ордер став у римлян улюбленим.

Приватні будинки часів республіки були схожі на етруський тип аналогічної будівлі з атріумом у центрі, який прикрашався статуями, колонадою, фонтанами.

В результаті збагачення з'являються вілли, будинки із гротами, садами, скульптурами, фонтанами, які доповнювали краєвид і органічно вписувалися в рельєф місцевості. Відзначалися вілли також розкішним внутрішнім декором.

На межі III - II століття до н. е. у Римі з'являється бетон. Застосовували його спочатку на будівництві доріг, а потім у інших, більш складних конструкціях. Найстаріша дорога - Аппієва - сполучала Рим з містами на півдні Італії. У 312 році до н. е. її будівництво розпочав Аппій Клавдій. Дорога мала ширину від 4,3 до 6 м. З обох боків дороги розташовувалися родинні гробниці знаті, які за формою були схожі на могили етрусків. Акведуки (мости) належать до великих інженерних споруд.

Загальному розвитку архітектурно-інженерних знань сприяв розквіт теорії. Наприклад, римський архітектор Вітрувій у I ст. до н. е. створив наукову працю "Десять книг про архітектуру". Практики багатьох часів використовували її.

Живопис перебував у взаємодії з характером архітектури. Стіни житлових будинків декорувалися розписами на батальні й міфологічні теми. Досить скромні розписи республіканського періоду, поступово ускладнюються, на стінах починають зображувати портики, колони. Часто архітектурні мотиви доповнюються пейзажем сільських місцевостей, моря, гір, міста з вулицями й будинками.

В Помпеях збереглися прекрасні ансамблі фрескового живопису. Фрески з "Вілли містерій" становлять найбільший інтерес. З великою майстерністю передав художник почуття учасників містерії: натхненну пристрасть молодої вакханки, яка виявляється в її танці, страх жінки, яку посвячують у супутниці бога Діоніса. До кращих в античному живопису належать фрески з "Вілли містерій".

Мистецтво скульптури також набуло поширення у період Римської республіки. Культ померлих був ґрунтом, на якому зріс римський скульптурний портрет. У помешканнях римських патриціїв стояли портретні зображення предків. Створення маски (точної копії моделі) вимагалося насамперед від майстра. Тому митці прагнули до більш точного відтворення рис портретованого.

Бронзовий бюст першого консула Брута є одним з яскравих портретів часів республіки. Вдумливий погляд, правильний овал обличчя, симетрія в зачісці і гравіровці бороди та вус створюють образ республіканця, римлянина-громадянина.

Стимулом для розвитку римського скульптурного портрета були укази, в I столітті до н. е. надали чиновникам право власні скульптурні зображення встановлювати у громадських місцях. Найбільш поширеними скульптурами того часу були портрети римського полководця Помпея. На одному з цих портретів він був зображений з правдивістю: глибоко сховані очі на некрасивому обличчі, хитра посмішка.

Особливий вид статуї - тогатус - з'явився в епоху Римської республіки. Скульптури зображали державних діячів, полководців, які були одягнені в тогу. У бронзовій статуї "Оратор" (II ст. до н. е.)виявились реалістичні тенденції римської скульптури. Вірогідно майстер зобразив Авла Метела (політичний діяч) під час виступу. На плечах Метела - тога, сповнений почуття гідності, здійнявши праву руку, він закликає до уваги слухачів.

Традиції римського мистецтва часів республіки мали своє продовження в мистецтві періоду імперії.