Мистецтво грецької архаїки

На період архаїки припадають значні успіхи в розвитку мистецтва. Це був час запеклої боротьби між народом і родовою аристократією, формування рабовласницьких відносин, виникнення міст-держав, розвитку ремесел і торгівлі.


Найповніше позначилися успіхи мистецтва архаїки на архітектурі. З'явився новий вид будови - грецький храм, який був присвячений божеству, але пропорційно і образно співвідносився з людиною та привносив ідею єдності громадян.


Споруди розміщували в центрі міста, на найвищому місці. Храм - споруда суспільного характеру, предмет гордості громадян. Наприклад, досить часто у храмі зберігалися гроші, які належали міській общині.


У період архаїки було сформовано основні види культових будівель. "Храм в антах" є найбільш давнім. У ньому було одне маленьке приміщення - наос. Бокові виступи стін - анти - утворювали фасад. Між ними були дві колони. Храм в антах конструктивно нагадував мегарон і був схожий на більш давні дерев'яні споруди.


Простильний храм був дещо складнішим видом храму. Портик з чотирьох колон утворював його фасад. Досконалим є периптер - прямокутний храм, який з чотирьох боків оточений колонадою.


Будували храми у зеленій зоні. Характерною рисою античного мистецтва є зв'язок архітектури з природою. Систему співвідношень різних частин архітектурної споруди розробили еллінські майстри. Ця система має назву ордера. В епоху архаїки більш поширені були два ордери - іонійський та дорійський. Дорійський виник на Пелопоннесі. Його вирізняє монументальність форм. Іонійський - був поширений на узбережжі Малої Азії та в містах острівної Греції. Його відзнаками є стрункість конструкцій та витонченість. Якщо іонійський ордер був втіленням жіночої грації, то дорійський - втіленням чоловічої сили й мужності.


Дорійський храм стояв на стереобаті - кам'яній основі. Колона дорійського ордера по вертикалі була прикрашена поздовжні колобками-канелюрами і була приземкуватою. Карниз і двосхилий дах на вузьких фасадах утворювали трикутні фронтони, які заповнювали скульптурою. Світло в храм проникало через широкі двері, а вікон в приміщенні не було.


Іонійський ордер був набагато декоративнішим ніж дорійський. Іонійська капітель завершувалася угорі волютами - двома досконалими витками.


Архітектура архаїки оздоблювалася скульптурою, її елементи (орнамент на одязі, очі, волосся, губи) розмальовувалися, а це надавало будівлі святкового вигляду.


Архаїчні споруди не були великого розміру. Храм Артеміди в малоазійському місті Ефесі викликав загальне захоплення. Понад сто метрів він мав у довжину. У храмі була велика кількість мармурових статуй і колон. У 356 році до н. е. цей храм спалив Герострат, який так "прославив" своє ім'я.


Архітектура Греції з VI століття до н. е. в ансамблевому будівництві досягла великих успіхів. Ансамбль у Дельфах дає нам уявлення про неї. До композиції ансамблю входили вотивні статуї, храми, священна дорога серед гір.


Грецька архітектура досягла високого розвитку наприкінці VI століття.


На високому рівні у цей період стояли художні ремесла. Вазопис серед них займав провідне місце. Виконувалися розписи на світлій глині темно-коричневим лаком.

 

Мотиви розпису дуже нагадували орнаментику Сходу і цей стиль назвали "орієнталізуючий". Поширеним мотивом є схематичні зображення фантастичних істот, людей і квітів.


Кераміка Афін користувалася великою популярністю по всій Елладі. В Афінах існував ремісничий квартал, який мав назву "Керамік", в ньому мешкали гончарі. Грецькі майстри виготовляли різноманітні за розмірами і формою вази; кіліки - чаші для вина, гідрії - для чистої води, піфоси - для збереження зерна. На зміну орієнталізуючому стилю прийшов чорнофігурний (на чорному тлі виділялися чорні фігури розписів). У VI ст. до н.е. він досяг розквіту. Відомим майстром вазопису третьої чверті VI століття до н. е. був Ексекій. Він писав зрозумілі й прості композиції. На зовнішньому боці одного з кіліків майстер зобразив сцени з битви та очі, якби застерігаючи того, хто п'є, від лихого погляду. На дні чаші він намалював сюжет про Діоніса, який мандрував на кораблі розбійників. Міф розповідає про те, як розбійники захопили в полон бога і наміривалися його продати в рабство. Але раптом на кораблі з'являються супутники Діоніса - дикі звірі. Злочинці стали кидатися в море, але перетворилися на дельфінів, не долетівши до води. Ексекій дуже красиво відтворив усю сцену. Діоніс на кораблі, а навколо плавають дельфіни. Композиція вписана в коло.


Міфи з гомерівської "Іліади" - улюблені сюжети Ексекія. Він намалював Аякса та Ахілла, які грають у кості на одній з ваз.


Техніка червонофігурного розпису виникла близько 530 р. до н. е. Чорним лаком покривалася поверхня посудини, крім фігур. На червонофігурних вазах зображували побутові і жанрові сцени.


До творців червонофігурного розпису VI століття до н. е. належав Євфроній. Він зображав міфологічні та жанрові сцени. Ваза "Ластівка прилетіла" (ранній твір Євфронія), на якій зображено хлопчика, юнака та літнього чоловіка, що по-різному реагують на приліт ластівки.


Великий вплив мала творчість Євфронія на наступні покоління афінських вазописців.


Переважно культовий характер мала скульптура часів архаїки. Людське тіло майстри зображували тільки в спокої, дотримуючись канонів. Перший час форми статуї - спрощені, це видно на прикладі "Богині з гранатовим яблуком" або "Артеміди" з острова Делоса. Такі геометризовані форми були характерні і для сидячих статуй архонтів-правителів, які розміщалися вздовж священної дороги, що вела до храму Аполлона близько Мілета.


У період архаїки з'явився вид статуй, які мали назву куросами (юнак). Образ куроса, героя, мужнього воїна, сильного юнака, переможця став дуже популярним. Обличчя куроса, зазвичай, звернене до глядача. Стоїть він нерухомо, з притиснутими до боків руками. Зразком куроса є статуї Бітона і Клеобіса роботи скульптора Полімеда, де підкреслено міць і фізичну силу атлетів. Такі статуї прославляли як пам'ятники. На одному з таких пам'ятників (520 років до н. е.) зроблений напис повідомляє, що це могила Кройсоса (загинув на війні). Розвинута мускулатура, широкі плечі, спокійне, сміливе обличчя свідчать про волю і розум. Образ цього молодого воїна вчив кожного мужності та нагадував, як треба жити.


Але у деяких скульптурах вже помітні спроби передати рух (статуя богині перемоги Ніки з острова Делоса).


Мармурові статуї дівчат-кор у святковому вбранні, що стояли в Афінах на Акрополі, поблизу храму Афіни дають уявлення про багатство архаїчної скульптури. Кілька десятків таких скульптур було знайдено археологами. Вони нагадують статуї куросів: та сама урівноваженість пропорцій, спокійна фронтальна поза, узагальненість.

 

Дівчину в довгому пеплосі зображує одна із скульптур. Майстер зосередив увагу на ніжному обличчі з мрійливою усмішкою і довгастими очима. Красива примхлива зачіска прикрашає голову дівчини. Хітон позначено тонкими лініями. Природно спадають долу складки одягу і підкреслюють обриси юного тіла. Акропольські дівчата-кори ніби підсумовували досягнення архаїчної пластики та наближалися до вершин класичного мистецтва.


Поховальні зображення атлета-воїна із списом у руці також були поширені у рельєфах VI ст. до н. е. Майстер Арістокл з Афін виконав на мармуровій плиті зображення воїна Арістона. З під шкіряного панциру воїна спадають складки хітона, голову покриває шолом.


Мистецтво архаїки відбило прогресивні настрої свого часу, втілило героїчний, величний дух епохи, в ньому все більше місця почали займати теми, які були взяті з реального життя.

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...