У створенні художньої фотографії. |
Фотомистецтво полягає у створенні художньої фотографії, що, з одного боку, свідчить про його приналежність до пластичних мистецтв, з іншого - до так званих "технічних".
У часи зародження фотографії побутувала думка, що мистецтвом може бути лише рукотворний твір. Зображення дійсності, отримане за допомогою технічних методів, не могло навіть претендувати на подібний статус. І хоча вже перші фотографи, які тяжіли до художності зображення, виявляли неаби-яку композиційну винахідливість у відображенні реальності, фотографію тривалий час не включали до кола мистецтв.
Художня фотографія відрізняється від інших творів фотомистецтва тим, що не прагне об'єктивно відтворювати дійсність, а фіксує сцени, спеціально обрані або організовані для фотографування, з метою втілення художнього задуму. Мистецька фотографія може бути досить віддаленою від натури або ж, навпаки, - передавати її з документальною точністю.
Фотомитець здатний виразити власне ставлення до зображуваного на знімку за допомогою таких засобів, як ракурс зйомки, розподіл світла, світлотінь, передати своєрідність і неповторність природи завдяки правильному вибору миті зйомки тощо. Техніка фотознімання полегшує і спрощує пошук бажаного відображення дійсності.
У сучасній фотографії розрізняють такі напрями: етнографічно-соціологічний, репортажний, плакатно-рекламний, художньо-конструктивний, декоративний, символічний, імпресіоністичний. Вони не виключають один одного, і часто фотохудожник працює одразу в кількох напрямах.
У Нью-Йорку засновано Міжнародний центр фотографії (1966 р.); у бельгійському Антверпені є музей фотомистецтва; французький Арль щорічно стає місцем проведення літнього фестивалю фотографії.
Л. Масол.
|