Зупинити мить |
Знімати балет напрочуд цікаво і напрочуд важко: адже треба увічнити найголовніше в танці — його динаміку і витончену пластику рухів. Не кожний фотомайстер наважується взятися за цю справу.
Олександр Путров — один із тих, хто знімає виключно балет. Правда, він, можна сказати, в особливо сприятливих умовах. Адже Олександр — сам артист балету, танцює в багатьох спектаклях і знає кожен до найменших деталей. Він добре вивчив особливості творчого почерку своїх колег, що дозволяє йому фіксувати найбільш вдалі знахідки виконавців.
Фотографує Путров недавно. Два роки тому, перед поїздкою балетної трупи Театру ім. Т. Г. Шевченка до Японії, він придбав фотоапарат, щоб познімати країну вранішнього сонця. Однак гастролі були настільки напружені, що вдалося зробити лише кілька знімків. Але саме в Японії Олександр зняв свій перший балетний спектакль. То була «Світанкова поема» В. Косенка. А потім, уже в наступному сезоні, артист серйозно зайнявся фотографуванням, яке й стало його другим захопленням.
Відтепер він майже не пропускає балетних спектаклів. В одних — зайнятий як виконавець (він танцює цілий ряд гротескових і гротесково-комічних партій, і, зокрема, Куця в «Лісовій пісні», Кота в чоботях у «Сплячій красуні», Санчо Панса в «Дон Кіхоті», Поздоровника, який запізнився в «Голубому Дунаї», Кума Гарбуза і Кактуса в «Чіполліно», гнома Веселунчика у спектаклі «Біло-сніжка та семеро гномів»), інші — знімає. За «Світанковою поемою» був «Бахчисарайський фонтан», потім — «Лебедине озеро»... Народжувався своєрідний балетний фото-літопис сезону.
Знімати для Олександра Путрова — не просто фіксувати моменти спектаклю, а, насамперед, передавати його настрій, драматичну напруженість, емоційну атмосферу, його приваблює не тільки невловима мить польоту, стрибків, обертань, а й психологічна напруга моменту, точність передачі характерів, внутрішнього стану героїв.
По фотографіях О. Путрова можна познайомитися з гордою, полум'яною Кармен, яку в «Кармен-сюїті» танцює Валентина Калиновська, з ніжною, романтичною Жізеллю у виконанні Раїси Хилько, з динамічним Тібальтом-Литвиновим, щирою, непокірною Ширін-Стебляк, з витонченим Зігфрідом-Ковтуном, сліпучою у своїй поетичній чистоті Раймондою-Таякіною...
Досить часто знімки Олександра Путрова знаходять місце на сторінках газет і журналів. Вони друкувалися також у Японії та Канаді. Кілька з них ввійдуть до альбому, присвяченому українському балету.
В. Туркевич 1976 р.
|