Різьба по дереву 14 — 18 ст.

Пам'яток різьби по дереву 14 — 18 ст. збереглося дуже мало. Були то в основному вироби церковного вжитку — ручні хрести, прикрашені плоскою та рельєфною різьбою, або різьблені ікони.

У другій половині 17 та у 18 ст. широкого розвитку набуває високорельєфна й ажурна різьба іконостасів.

Основними її мотивами були рослинні узори, які найчастіше складалися з галузок, гронів і листя винограду. Майже вся ця різьба відзначалася багатством і вишуканістю форм і виконувалася під впливом стилів ренесансу, барокко і рококо. Різьба часто покривалася яскравою полірованою позолотою, листя винограду деколи підмальовувалося зеленою, а грона — коричневою фарбами. У виготовленні іконостасів на Україні велику роль відіграли столярно-різьбярські майстерні Києва, Чернігова, Львова, Жовкви та ін.

Плоскою, а часом і рельєфною різьбою в ті часи прикрашувалися далекі архітектурні частини дерев'яних будинків, наприклад одвірки та сволоки. Орнаментальні мотиви звичайно розміщувалися на горизонтальній частині одвірка і мали вигляд скісних ліній, зубців, розет і хрестів. Дуже часто зустрічались орнаментальні композиції, складені з двох розет і хреста в центрі, під ними або біля них була вирізьблена дата. Найдавніші одвірки цього типу з датою 1597 р. має дзвіниця у с. Потиличах Рава-Руського району Львівської області.

На Закарпатті, в церквах сіл Крайнікового й Сокиринців, крім складних композицій геометричних мотивів горизонтальні частини одвірків були прикрашені орнаментом у вигляді плетеного шнура.

Одвірки культових споруд східних районів України часто оздоблювались як геометричними, так і рослинними мотивами, які покривали майже всю площу одвірків у стрічкових композиціях і не раз доповнювалися написами про час будови церкви та її фундаторів.

Основні дерев'яні балки стелі — сволоки в будинках також нерідко прикрашалися мотивами плоскої та рельєфної різьби, до яких часом додавалися написи про власника хати та дати її будови.

Деякі будинки в містах східних районів України мали сволоки масивніших форм із складнопрофільованими боками. Центральне місце на різьблених зображеннях займали три, п'ять чи сім розет складних форм, з-поміж яких середня виділялась більшим розміром і складнішою формою.

В багатьох дерев'яних спорудах тих часів піддашшя, галереї, опасання, ганки, рундуки, підтримувалися профільованими і різьбленими стовпами, консолями та кронштейнами.

Предмети господарського призначення (вози, сани, ярма та інші вироби) також оздоблювалися нескладними геометричними мотивами у вигляді прямих, скісних і ламаних ліній, зубців і розет. Багато частин різьблених господарських предметів тих часів зберігаються в Київському музеї народного декоративного мистецтва. На крижаницях возів (1732 р.), які зберігаються в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини, крім геометричних мотивів зображені також птахи, дерева і куполи церков.

Предмети хатнього обладнання (скрині, столи, лави, стільці мисники, полиці тощо) нерідко прикрашалися різьбленими орнаментальними мотивами.

Дерев'яний посуд (миски, тарілки, сільниці, салатниці, яндоли, ковганки, ступки) та інші вироби хатнього вжитку на Полтавщині, Київщині, Чернігівщині та Гуцульщині інколи оздоблювались плоскою та тригранно-виїмчастою різьбою геометричних мотивів у вигляді ламаних ліній і розет.

Багато народних майстрів-кріпаків і міських цехових різьбарів у 17 — 18 ст. працювали при спорудженні палаців і замків магнатів і поміщиків і вклали в них своє мистецтво. В одних будинках застосовувалася тригранно-виїмчаста різьба (палац польського короля Яна Собєського у Львові, нині Львівський історичний музей), в інших — рельєфна різьба у вигляді квітів та гірлянд, що прикрашали кесонові перекриття великих залів (палаци в Жовкві та Яворові). А в замку Синявських у Бережанах на Тернопільщині стеля одного залу мала вигляд небозводу, на якому були розміщені позолочені різьблені і мальовані небесні планети.

Велику майстерність виявляли столяри-різьбярі при виготовленні різноманітних меблів для панських палаців, які часто оздоблювалися рельєфною і круглою різьбою або інкрустацією в ренесансному, барочному стилях та стилю рококо.

Особливою різьбою виготовлялися в ті часи дерев'яні дошки для вибійки та пряників, виробництво яких було зосереджене в основному в містах. На західних землях України. Часом на таких дошках вирізали різні написи орнаментального характеру. Інколи на них були зображені людські постаті.

Крім орнаментальної різьби в 17 — 18 ст. на Україні розвивалася кругла скульптура як побутового, так і культового призначення. Цікавими зразками скульптури побутового призначення були вулики для бджіл у формі людських постатей або тварин. Наприклад, вулик 18 ст., що зберігався в Чернігівському музеї, мав вигляд погруддя монаха з клобуком на голові, а вулики з Конотопського музею прикрашені в нижній частині скульптурними зображеннями левів.

Майже в усіх музеях України зберігаються цікаві зразки круглих скульптур культового призначення. Особливо характерні фігури різних святих, у зображенні яких народні майстри йшли від реального життя.

А. Ф. Будзан. 1969 г.