Різьба по дереву в Радянській Україні. Частина перша.

З перших днів встановлення Радянської влади на Україні приділялася велика увага розвитку художньої обробки дерева. Вже на початку 20-х років були організовані художньо-промислові школи в Києві, Харкові, Полтаві, Переяславі та Звенигороді і ряд державних виробничих майстерень, які дали можливість підготувати теоретично і практично велику кількість молодих майстрів художньої обробки дерева.

Особливу роль відігравала тоді різьбярська майстерня Укрлісгоспу в Полтаві, де в 1924 р. під керівництвом досвідченого різьбяра-інструктора Василя Гарбуза було виконано для ВУЦВК в Харкові комплект різьблених меблів (столи, стільці, крісла, дивани і тумбочки).

Укрголовпромкуст (1919 р.) і Українкус-тарспілка (1922 р.) об’єднували народних різьбярів у селах та допомагали їм в одержанні сировини і налагодженні широкого збуту виробів.

Важливим стимулом у творчості народних різьбярів було влаштування на державні кошти виставок художніх кустарних виробів у Харкові (1919 і 1922 рр.), Полтаві (1919 р.), Москві (1923 р.) і за кордоном — в Берліні, Празі, Відні і Лондоні (1922 — 1924 рр.) та закупка кращих експонатів для музеїв молодої радянської держави.

Особливо плідно працювали в радянський час старші, досвідчені різьбярі Петро Верна з Борисполя на Київщині, Яків Халабудний, Василь Гарбуз, Яків Усик на Полтавщині.

Народний скульптор Петро Верна створив декілька великих погрудних портретів Тараса Шевченка, що були в 1921 — 1924 рр. встановлені в с. Броварах на Київщині та в селах Вишеньки, Любарцях і Мартусівцях на Переяславщині. Вправному різцю Верни належать також портрети В. І. Леніна, О. С. Пушкіна, М. О. Щорса, С. М. Кірова та багато фігурних композицій за мотивами творів Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя («Катерина», «Мені тринадцятий минало», «Слухають Кобзаря», «В акула на чорті») або на сучасні теми («Копання картоплі», «Сіяч»), В портретних зображеннях митець добивався не лише схожості, але й психологічної виразності.

Яків Халабудний багато працював над розробкою казкових сюжетів. Зокрема, він створив серію скульптур на теми О. С. Пушкіна («Казка про рибалку і рибку», «Руслан і Людмила», «Казка про царя Салтана»). Героїчні подвиги радянських людей у підкоренні Північного полюсу знайшли відображення в майстерній роботі Халабудного «Загибель Челюскіна». В скульптурній групі «Щорс» Я. Халабудний декоративно-образними засобами розкрив героїчний образ легендарного полководця громадянської війни. Декоративність твору посилена використанням орнаментики тригранно-виїмчастої різьби.

 

Яків Усик відомий своїми портретними і тематичними зображеннями. Це портрети Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя, М. Горького, І. В. Мічуріна, складні композиції «Країна Рад», «Герой Соціалістичної Праці К. Соломаха», «Гоголь слухає лірника» та інші. Вони відзначаються надзвичайною тонкою різьбою та реалістичною трактовкою образів.

Давні традиції тригранно-виїмчастої полтавської різьби по дереву розвивали Василь Гарбуз та Федір Кисленко. Перший з них створив ряд цікавих за формою та орнаментикою ножів для паперу, оправ для ручних дзеркал, невеличких шкатулок, попільничок та чарок. Особливо цікаві його ножі «Чорномор», «Мідний вершник» і «Цар Салтан», на яких автор уміло поєднав рельєфні зображення з тригранно-виїмчастою різьбою.

Ф. Кисленко вдало вкомпоновував в орнаментику своїх творів п’ятикутну зірку, підкреслюючи їх сучасний характер. З особливо великим композиційним тактом він зробив це у своїй скрині-шкатулці.

В 30-х роках важливу роль у розвитку різьби по дереву відіграла артіль «Культура і спорт» в Полтаві. В ній працювали досвідчені майстри Яків Халабудний, Прокіп Юхименко, Василь Гарбуз, Іван Коваль, Василь Голуб, Паша Довгаль та багато молодих різьбярів. їхні твори в 1936 р. експонувалися на Всеукраїнській виставці народного мистецтва в Києві, а в 1937 р. — на Міжнародній виставці в Парижі, де їх нагороджено золотими медалями.

За визначні заслуги у розвитку та вдосконаленні художньої різьби по дереву Президія Верховної Ради УРСР удостоїла народних різьбярів Петра Верну і Якова Халабудного звання майстрів народної творчості. В 1938 р. їх прийнято в члени Спілки радянських художників України.

З возз’єднанням Західної України з УРСР у сім’ю українських радянських різьбярів влився новий загін майстрів художньої обробки дерева.

Віроломний напад фашистської Німеччини в 1941 р. перервав творчу працю народних різьбярів. У післявоєнні роки активно працюють митці старшого покоління: Петро Верна в Борисполі, Яків Усик у Миргороді, Василь Гарбуз у Полтаві. Пізніше до них приєдналися Володимир Хитько, Борис Лубінець, Микола Коленков, Петро Фоменко з Харкова, Василь Ковальов з Дніпропетровська, Володимир Дорош із Жмеринки.

Майстри виготовляли переважно тематичні, виконані рельєфом та в круглій скульптурі твори, які експонувалися на республіканських, всесоюзних і закордонних виставках. Серед них насамперед слід відзначити твір В. Хитька «Вся влада Радам» з рельєфним портретом В. І. Леніна.

В західних областях України було створено артілі художньої різьби по дереву, які масовими тиражами почали випускати предмети побутового призначення, прикрашені різьбою, а також декоративну скульптуру невеликих розмірів.

У Косові Івано-Франківської області відновлює свою діяльність артіль «Гуцульщина» з філіалами в селах Річці і Бростурові, де народні гуцульські різьбярі виготовляли з дерева різноманітні предмети широкого вжитку: чорнильні приладдя, лінійки, попільниці, шкатулки, декоративні тарілки тощо, прикрашуючи їх плоскою різьбою та інкрустацією металом, бісером, перламутром і різноколірним деревом.

Спочатку різьбярі цієї артілі працювали над удосконаленням традиційних форм виробів та орнаментальних мотивів плоскої різьби та інкрустації. Пізніше кращі майстри Володимир Гавриш, Петро Григорчук, Володимир Гуз, Василь Кабин, Микола Кіщук, Юрій і Семен Корпанюки, Михайло Медвідчук, Микола Тимків і Яків Танюк почали розробляти нові орнаментальні мотиви та композиційні уклади, в яких центральне місце займала радянська емблематика.

 А. Ф. Будзан 1969 р.

Різьба по дереву в Радянській Україні. Частина друга. 

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...