Одяг древньоруської держави

Найдавніші археологічні знахідки, які дають нам відомості про певні художні якості одягу, належать до VII — VI ст. до н. є. Це численні зображення на вазах, прикрасах, зброї скіфських племен, що дозволяють скласти уявлення про вбрання скіфів, яке виготовлялося із шкіри і тканини.

Чоловіки носили коротку шкіряну накидку з короткими рукавами або безрукавку по боках з прорізами, облямовану хутром, підперезану поясом, вузькі шкіряні штани або широкі шаровари, очевидно з вовняної тканини, що заправлялися у шкіряні чоботи.

Голову покривав своєрідної форми шкіряний або повстяний башлик.

Жіночий одяг складався з довгого широкого плаття, зібраного біля шиї і на рукавах та підперезаного в талії. Поверх носили халат з довгими вузькими рукавами. Головним убором служив очіпок-кокошник, на який накидалося покривало, прикрашене каймою із золотих нашивних бляшок.

З пам’яток древньої слов’янської культури слід відзначити срібні фігурки Мартинівського скарбу, знайденого на території Черкащини, в яких дослідники вбачають зображення східних слов’ян (VI — VII ст.). У цих фігурках привертав увагу чоловічий одяг: широка сорочка з довгими рукавами, вузькі, порівняно короткі штани. На грудях і рукавах сорочка має широку вишивку, в талії підперезана поясом. Таке вбрання характерне для всього населення Подніпров’я протягом багатьох наступних століть.

Одяг древньоруського селянина складався :і полотняної сорочки-косоворотки, підперезаної вузьким шкіряним поясом. Штани заправлялися у високі чоботи, а при взутті типу сандаліїв обмотувалися онучами. Верхнім одягом служили овчинні хутра.

Про жіночий одяг можна судити лише на основі прикрас, які дають підставу припускати, що цей одяг відзначався високою мистецькою якістю. Прикраси, зокрема різноманітні своїми формами ковтки, були необхідним атрибутом одягу древньоруської жінки. Особливо багатими були головні убори, в яких жінка виявила високе естетичне почуття.

Слід відмітити, що вже в період древньої Русі одяг селян, рядових громадян, дрібних купців різко відрізнявся від одягу феодалів і знаті.

Простолюд користувався конопляними, льняними, вовняними тканинами, а також хутром, і його одяг мав білий і сірий колір. Вбрання багатих людей, князів, бояр, дружинників виготовлялося з яскравих привізних тканин з Візантії та Криму. Поряд з шовком завозилися різноманітні парчі, золоті і срібні тканини.

Про одяг панівних класів древньоруської держави дає уявлення мініатюра «Изборника Святослава» 1073 р., на якій зображено князівську сім’ю. Князь Святослав одягнений у довгий плащ з парчевої матерії, облямований широкою золотою лиштвою з дорогоцінним камінням. Каптан Святослава з вузькими рукавами, підперезаний широким поясом. Княгиня у верхньому довгому одязі з широкими рукавами, підпоясана золотим поясом. Одяг на шиї і грудях облямований широкою каймою з дорогоцінним камінням. Голова пов'язана хусткою, кінець якої спадає до пояса. Сини Святослава у хутряних шапках, у довгих сорочках, оздоблених низом кольоровим орнаментом. Поверх сорочок одягнено тунікоподібне вбрання малинового кольору.

К. І. Матейко 1969 р.