Одяг

Найдавніші археологічні знахідки, які дають нам відомості про певні художні якості одягу, належать до VII — VI ст. до н. є. Це численні зображення на вазах, прикрасах, зброї скіфських племен, що дозволяють скласти уявлення про вбрання скіфів, яке виготовлялося із шкіри і тканини.

Українське народне вбрання — синтетичний вид творчості. Воно поєднує в художньому ансамблі мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, вибійки, плетіння, обробки шкіри та металу.

За радянських часів народна творчість досягла величезних успіхів. Широ­кою популярністю не тільки в Радянському Союзі, а й далеко за його межами користуються твори українських народних майстрів.

Національний костюм формується століттями. У ньому завжди відображається головне в житті народу: особливості побуту і своєрідність світосприйняття, багатовікові звичаї і художній смак.

Колекція народного одягу поділяється на окремі зібрання, що різняться функціональним призначенням деталей або компонентів одягу: сорочки, поясний одяг, плечовий, пояси, головні убори, взуття, прикраси і предмети доповнення одягу. Окремо виділяється святковий і буденний одяг.