Фарфорова мала пластика |
|
Фарфорова скульптура малих форм або мала пластика — оригінальне мистецьке явище. Вона має всі ознаки станкової скульптури і в той же час — де різновид декоративно-прикладного мистецтва.
Широкий арсенал засобів художнього виразу у фарфорі здавна вміло використовують майстри цього виду мистецтва, створюючи речі глибокого соціального звучання. Варто згадати, наприклад, агітаційний радянський фарфор 20-х років (розписані революційними закликами, новою, радянською емблематикою тарілки; статуетки, що зображують бійців революції, будівників Країни Рад і т. ін.). В українській радянській фарфоровій скульптурі малих форм знайшли художнє відображення події, пов’язані з будівництвом соціалістичного суспільства та успіхами його розвитку. Створено, зокрема, образи червоногвардійця, робітника, колгоспниці, пілота, прикордонника, танкіста, піонера, космонавта, лікаря, балерини та інших наших сучасників. Залюбки працюють художники над фарфоровими композиціями за мотивами фольклорних та літературних творів. Чи не найкраще вдаються у фарфорі — тендітному, пластично податливому матеріалі — лірико-поетичні образи й композиції та твори, позначені добрим, лагідним гумором. Саме такого характеру фарфорові вироби користуються особливою увагою. їх найбільше й випускає наша художня промисловість. Серед них такі композиції, як, наприклад, «Одарка і Карась» В. Щербини, «Балерини» О. Жникруп, «Сорочинський ярмарок» В. Трегубсвої і М. Трегубова, та ін. Українська фарфорова пластика особливо помітних успіхів досягла протягом останніх двох десятиліть. Саме в цей час активно стали працювати в галузі скульптури малих форм спеціально підготовлені до такої роботи художники. Розширювалися тематика, художньо-виражальні засоби, збагачувався творчий досвід, підносився загальний рівень художнього виробництва, підвищувався авторитет фарфорової пластики Радянської України в цілому. Окремі з творів, виконаних художниками республіки за останні два десятиліття, й складають набір листівок. У галузі малої фарфорової пластики на сучасному етапі в республіці працює загалом невеликий, але досить продуктивний за обсягом виконуваної роботи колектив художників. Виготовляється скульптура в основному на двох художніх підприємствах — Київському експериментальному кераміко-художньому заводі і Коростенському фарфоровому заводі ім. Ф. Е. Дзержинського на Житомирщині, де працюють такі відомі митці, як Оксана Жникруп, Владислав Щербина, Валентина і Микола Трегубови. Значний внесок у розвиток фарфорової пластики малих форм зробила своєю творчістю О. Жникруп. Тонко відчуваючи матеріал, вона створює граціозні, художньо довершені, так би мовити, суто фарфорові статуетки. Серед них переважають жіночі образи — «Дебют», «Балерини», «Регулювальниця», «Вчителька», «Лікар» та ін. Пластично вишукані скульптурки художниця майстерно доповнює ніжним, м’яким за тональністю розписом. Останній надає виробам мистецької виразності і завершеності. Понад двадцять років плідно працює у фарфорі скульптор В. Щербина. Для його творчості властивий постійний сміливий експериментаторський пошук. Надзвичайно різноманітна тематика його творів: громадянська війна, індустріалізація країни й колективізація сільського господарства, мотиви фольклорних і літературних творів, зокрема творів М. В. Гоголя та інших письменників. Високу оцінку й популярність здобули його скульптурні композиції «Дано наказ...», «Землю селянам»,, «Лампочка Ілліча», «Майська ніч», «Витязі» та ін. Твори В. Щербини відзначаються чіткістю і пластичною напруженістю форм, виразністю розпису. Своєрідні прикмети має фарфорова пластика В. Трегубової і М. Трегубова — художників-ветеранів Коростенського заводу. їх скульптурні композиції, як правило, багатофігурні, підкреслено декоративні, інтенсивно розписані кольором, в них виразно виступають кращі традиції народного мистецтва. Широко відомими є такі їх твори, як «Тачанка», «Суботник», «Українське весілля», «Сорочинський ярмарок», серія композицій за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки та ін. Фарфорова скульптура малих форм — одна з цікавих граней українського радянського мистецтва, її творці приносять людям радість, велику естетичну насолоду. Василь Щербак 1976 р. |
