Кераміка Яворівщини. Частина друга.

В побуті селян Яворівщини широко використовувались різноманітні миски, переважно конічної форми. Від дна мисок конусоподібно піднімаються стінки висотою 3 5 CM, далі ледь помітний виступ у вигляді пружка або прямовисного обручика. Від виступу починається основна частина стінок миски, вони різкіше розширюються, підносяться вгору і закінчуються вінцями висотою 2З см.

 

Основним елементом конструкції мисок є внутрішній кільцевий виступ. Він виділяє конусне дно і служить основою для розширення стінок, поділяючи цим самим миску на дві частини — нижню і верхню, що співвідносяться, як один до трьох. Аналогії таких виступів знаходимо в центральних районах України, на Східному Поділлі, Закарпатті в так званих «мисках до лавки».

 

Близькі до Яворова керамічні осередки — Потелич, Глинськ, Миколаїв — мали миски аналогічної форми, але з розхиленими вінцями. Конусний тип яворівських мисок з виступом — найпоширеніший, майже єдиний. Різновидність цієї форми виявляється в модифікації співвідношення висоти і ширини мисок, в оформленні зовнішньої стінки вінців. За характером рішення зовнішньої стінки всі вінця можна поділити на групи: прямі з нижнім гострим виступом над корпусом; вінця з двома — верхнім і нижнім — перстнеподібним виступом; вінця з легким перехватом посередині.

 

Це незначні варіанти рішення зовнішньої стінки однієї прямої форми вінців. В основному форма мисок залишається єдиною, конусоподібною, відмінною переважно в розмірах. Вона виразна, добре опрацьована в пропорціях і контурних лініях.

 

Відчутної різноманітності яворівським мискам надають прийоми декорування, основу яких складає провідний білий або коричневий колір фону, на якому орнаментальний розпис будується на зіставленні контрастних білих, коричневих і зелених плям.

 

Орнаментика мисок вражає своїм розмаїттям. Основними їх мотивами є «вербівки», зображення паростків, кругів, розеток, цяток. Всі орнаментальні мотиви вирішені відповідно до розміру окремих частин посудини. Колористичні особливості декору полягають у характерному поєднанні білого, зеленого і коричневого кольорів з широкою гамою тональних відтінків, ясних і темних.

 

Особливо живописні засади домінують у художньому розписі білих мисок. На білому фоні ефектно виступають коричневі і зелені кольори. Система розпису цих мисок має свою структуру орнаментальних композицій. Найпоширеніша — концентрична композиція, що має також ряд варіантів, які залежать від основного мотиву на дні миски.

 

Один з варіантів композиції — це миски, на дні яких зображено зелене коло або листок («огірок»), обрамлений коричневою кривулею і потрійними лініями. Така композиція дна замкнена, легка, має багато вільного поля і тим виділяє його. їй підпорядковане орнаментування берега, на якому хвиляста коричнева лінія в своїх верхніх западинах має видовжені листочки з однобічним спрямуванням.

 

Динамічність зображення листків підсилює нижня коричнева зигзагоподібна лінія. Всю систему розпису замикає смуга з трьох ліній на вінцях.

 

Інший варіант концентричної композиції полягає в розміщенні на дні миски спіралі, також обрамленої хвилястою лінією. Найчастіше спіраль тричі оббігає дно, створюючи концентричну смугу і разом з хвилястою лінією вписується в коло з променистими паростками, між якими розміщені зелені овальні листочки. Вони спрямовані до берегів миски, де знаходять підсилення подібними листочками, розміщеними по два, три і чотири у вигинах хвилястої коричневої лінії.

 

Ще один варіант — розміщення на дні мисок мотиву «розет», що мають пелюстки у вигляді променів.

 

Від центральної точки на дні промені виступають радіально в шести напрямах. Між променями іноді зустрічаються вільно трактовані зображення зелених листочків. Обрамляється розетка круговою хвилястою лінією, яка гармонує з такою самою лінією на берегах мисок, тільки з глибшими вигинами, і верхніми плямами, що нагадують листя. Спільність концентричних композицій полягає в круговому розміщенні орнаментальних мотивів, передачі руху по колу, спокійного, врівноваженого, за допомогою ліній і плям.

 

Різноманітність концентричних композицій виступає в мисках з вертикальним розміщенням галузок явора, клена, папороті тощо. Можна припустити, що ці мотиви склались на місцевій основі і природні рослинні форми визначили їх характер.

 

Береги білих мисок при всій різноманітності орнаментальних композицій мають певну подібність у трактуванні хвилястих, зигзагоподібних та прямих ліній, окремих мотивів, особливо «розет» із заокругленими листочками, контури яких перебувають у строгій симетрії з загальним ритмом усієї композиції. Завдяки рівномірному розміщенню кольорових плям на площині створюється враження єдності колориту. При деякій подібності білі миски різні, неповторні.

 

Неможливо знайти серед них дві однакові. Орнамент на мисках легкий, невимушений. Рівновага між площею зображення і фоном придає орнаментації ще більшої виразності, соковитості. Введені в розпис два кольори — зелений і коричневий в різних відтінках, на білому фоні звучать інтенсивно, переконливо.

 

Зіставлення контрастних кольорів справляє враження багатства, кольорової різноманітності. Гончарів не бентежило те, що полива чи ангоби одного кольору затікають на інші, часто торкаються ліній.

 

Розпис яворівських мисок органічно пов'язаний з формою і завжди сприяє виділенню основних конструктивних частин виробу: дна, стінок, вінців. Він відмінний, наприклад, від потелицького розпису білих мисок, в яких асиметрично нанесені плями жовтої і світлої коричневої поливи на всій внутрішній площині мисок, без виділення окремих частин виробів.

 

Велику різноманітність орнаментальних мотивів мають коричневі миски. Тут, як правило, розпис виконується тільки білим ангобом на коричневому полі. Полива сприяє виділенню, соковитішому звучанню цих кольорів. Орнамент коричневих мисок геометричний і рослинний. Основні мотиви геометричного орнаменту — прямі, ламані і хвилясті стрічки, зигзаги, спіралі, кола, цятки, розетки.

 

Різноманітні варіанти має стрічковий орнамент з ламаної і хвилястої ліній з плавними вигинами в одному напрямі. Орнаментальні смуги з хвилястих стрічок розміщуються переважно на берегах миски біля вінців. Хвилясті стрічки часто вигинами торкаються одна одної, перехрещуються, інколи зливаються, створюють враження набігаючої хвилі. Своєрідну рівновагу цьому ритмові надають смуги з двох-трьох рядків прямих ліній, розміщених на вінцях.

 

Варіанти орнаменту з хвилястих стрічок становлять зигзагоподібні лінії, які найчастіше трьома рядами оббігають стінки мисок.

 

Поширений прийом декорування елементом у вигляді цятки — «крапанки», за допомогою якого створюється основа для цілого ряду смуг з розеток і стрічок. Розетки утворюються розміщенням шести — восьми цяток навколо однієї центральної. Цятки, розміщені в ряд, створюють орнаментальний пасочок. Вони часто обрамляють прямі і хвилясті лінії, круги тощо.

 

Окремі мотиви з цяток, ритмічно повторюючись, утворюють своєрідні фризи. Білий колір орнаментальних мотивів чітко прочитується на коричневому полі, звучить піднесено, декоративно.

 

Основними елементами рослинних орнаментів, якими розписують миски, є різні листочки, гілочки, паростки, квіти, квіткові галузки. Природні форми листків лежать в основі всієї рослинної орнаментики. Однак мотиви природи художньо перероблені, узагальнені. Часом лише найхарактерніші ознаки дають можливість знайти подібність декоративно трактованих листків з реально існуючими.

 

У багатьох яворівських мисок на дні розміщені гілочки з листям папороті. Головне стебло утворюють скісно спрямовані до центральної вертикальної осі листочки з супротивним розміщенням. Від стебла відходять три витягнуті листочки папороті у своєрідному трактуванні. Легко вигнута центральна жилка пересікається паралельними, ритмічними, розміщеними на відстані приблизно 2 мм одна від одної, нагадуючи тим самим сітчасте жилкування природного ли-стка. Листя верби зображується  у вигляді нахиленого пагіння з чергуванням двобічних дугоподібних ліній. Інколи розміщення їх порушується, зберігаються лише однобічні дугоподібні лінії.

 

Квіти у яворівських гончарів мають вигляд кола, обведеного зигзагоподібною лінією з кружечком в центрі. Квіткові галузки мають форму стеблини з трьома пагінцями, які закінчуються кружальцями хвилястих ліній і цяточок в центрі. Характерним для розміщення листків, паростків на берегах мисок є нахил їх в одну сторону, що створює певну енергійність руху по колу. В зображенні квітів відчувається прагнення до геометризації. Мотиви орнаментації коричневих мисок знаходяться на межі переходу від геометричних до рослинних форм.

 

Найбільша група мисок має рослинно-геометричиий орнамент. Мотиви геометричного і рослинного орнаменту компонуються в різні структурні композиції. Художня різноманітність орнаментики цих мисок виявляється в різноманітних, часто несподіваних варіантах, перефразованих повтореннях.

 

Окрему групу у яворівському гончарстві становлять теракотові неполив'яні миски, фляндровані або розписані білим ангобом. В техніці фляндрування гончарі Яворова використовували відомий прийом: тільки що проведені білим ангобом свіжі лінії перетинали гребенем.

 

Фарба роз'єднувалась і, стікаючи, переходила в тонкі, ледь помітні лінії. Найчастіше перетинали по берегах мисок смугу з трьох-чотирьох тоненьких ліній. В місцях перетину затікові лінії, идучи вниз, створювали своєрідний хвилясто-сітчастий візерунок. В характері яворівського фляндрування помітні аналогії з подільським наддністрянським фляндруванням 6 помітні і відмінності, порівняно з гуцульською, так званою «покрайньою фляндрівкою».

 

У яворівських мисках всіх груп — білих, коричневих, теракотових — вироблена своя система декорування. їх орнаментація характерна як змістом, так і прийомами побудови композицій. Виділяється концентрична композиція з цікавим рішенням орнаментики дна і берегів. Оригінальне явище в яворівських мисках становить орнаментика з листкових мотивів. Вона відмінна від орнаментики мисок найближчих центрів гончарства на Львівщині — Потелича, Глинська, Городка, Сокаля, Самбора та інших.

 

При цьому існують певні відмінності в декоруванні мисок білих, коричневих, теракотових. В художньому рішенні білих мисок домінують живописні засади, в коричневих і теракотових — графічний характер декору.

 

 Р. В. Чугай

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...