Сокальська писанка

Сокальська писанка цікава, оригінальна своїм орнаментом і композицією, які вироблялись протягом століть. Писанки в давнину не мали нічого спільного з християнськими обрядами. З численних міфів, сказань, зібраних російським ученим А. Афанасьєвим, довідуємось, що серед слов’ян здавна були поширені різні обряди, зв'язані з яйцем.

Тільки згодом церква використала це і включила свято писанок у свій календар. Проте писанки ніколи не мали релігійного забарвлення. Вони були своєрідним і цікавим відображенням радості весни, краси природи. Язичеське свято на честь сонця, що пробуджувало світ до життя і прославлялося в хороводах та мистецтві народу, знайшло своє відбиття і в цьому народному звичаї — малюванні писанок. На Сокальщині не зафіксовано якихось обрядів, що супроводжували б виготовлення писанки. Але існувало повір’я, що писанка вийде тоді гарною, коли в хаті нікого не буде, і ніхто не наврочить; звідси і намагання лишитися насамоті під час роботи. Готову писанку дівчата дарували в свята парубкам, а ті, в свою чергу, давали дівчатам персні, стьожки, цукерки.

Писати писанку — справа нелегка і була під силу тільки тій жінці, яку природа обдарувала майстерністю художника і тонким смаком.

Писанки Сокальщини відрізняються і від дуже колоритних, яскравих високохудожніх гуцульських, і від скромних, але теж цікавих бойківських, і від писанок інших етнографічних районів України своїм рослинним орнаментом, своєрідним композиційним розміщенням його на площині яйця, специфічним колоритом. Вони мали чорне, інколи червоне тло. Дуже рідко зустрічалися писанки з темно бузковим або зеленим тлом. Часто на природній колір яйця наносився контурний малюнок червоною фарбою, тоді писанка була також гарна Для нанесення малюнка на площині писанки вживали тут переважно дві фарби: червону і жовту. Використовувалися й інші кольори, але рідше.

За колоритом писанки Сокальщини подібні до вишивок.

Найдавнішими основними мотивами сокальських писанок є «тачковий хрест», «троячок», «решітка», «сонечка», «зірки». Пізніше бачимо «дубове листя», «грабельки», «вітрячки», «курячі лапки», «баранячі ріжки», «метелики», «бджілки».

Геометричний орнамент був завжди дрібних форм. Рослинний пройшов зміни в напрямку від простого і дрібного рисунка (галузочки з квіточками або дрібними листочками) до більш складного і більших форм рисунка у вигляді квітів, вазонів з квітами, лапатого листя, які вкривали поверхню писанки.

Творче, глибоко переосмислене використання цього орнаменту бачимо на килимах відомих українських художниць сестер Олени і Ольги Кульчицьких.

Декоративний орнамент сокальських писанок можна з успіхом використати в різних галузях промисловості, зокрема в текстильній, в оздобленні предметів сучасного побуту. Прикладом використання цього орнаменту можуть служити деякі тканини, виготовлені на Дарницькому і Київському шовкових комбінатах, на комбінаті ім. Щербакова, Першій ситценабивній фабриці Москви.

Орнамент Сокальської писанки може знайти застосування в поліграфічній промисловості — в оформленні книг, плакатів, поштових конвертів, а також у фарфоро-фаянсовій промисловості — в декоруванні посуду, в облицьовувальних плитках, кахлях.

З джерел народної творчості треба брати неоціненні скарби і широко використовувати їх в культурі сучасного побуту.

Вікторія Маланчук