Багатство писанкового орнаменту

Одним з найцікавіших явищ українського народного малярства є писанка. Це своєрідна лірична мініатюра, виконана фарбами на курячому, качиному, голубиному або дерев'яному яйці. В усі часи вона викликала подив своєю красою і таємничістю малюнків, її вважали символом пробудження землі, зародження життя і перемоги життя над смертю. В орнаментиці писанок відбито світле оптимістичне начало, таке характерне для української народної творчості. І в наш час мистецтво писанок не втратило свого значення й чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням соковитих фарб.

Колекція писанок, зібраних у Державному музеї українського народного декоративного мистецтва УРСР, налічує понад 2500 творів. Вона підібрана за регіо-нальними та хронологічними принципами, завдяки чому дає уявлення про особливості та розвиток писанкарства на Україні.

Найповніше представлені в колекції музею писанки Поділля кінця XIX — початку XX століття. Знайдено їх у селах Брацлавського, Вінницького, Латинського та інших повітів. Вони мають типові для цих місць ніжні, вишукані рослинно-геометричні орнаменти, скупий, стриманий колорит. Переважають тут в основному чорний, червоний та білий кольори.

Писанкарство Київщини й Полтавщини представлене творами народних майстрів XIX — XX століть. Особливе місце в колекції писанок цієї групи займають роботи такого своєрідного майстра, як Ю. Безпалько з села Червона Мотовилівка на Київщині. Вони розписані «зірками», «курячими лапками», «трикутничками». Часто зустрічається в них і квітковий орнамент, дуже різний за складністю розпису, а також характерна для українського народного мистецтва композиція з вазоном. Виконані технікою «крапання» та «воскового письма», писанки цих областей надзвичайно багатобарвні: ясно-зелені, жовті з червоним, коричневим, зеленим та чорним розписом.

Гама писанок Дніпропетровщини яскрава й виразна, вона побудована на інтенсивних кольорах. В оригінальних композиціях майстерно поєднано геометричний та рослинний мотиви. Чіткий орнамент графічно витонченого малюнка, заповненого Червоним та чорним кольорами з білим контуром, характерний для писанок Чернігівщини.

В музеї представлені цікаві роботи відомої писанкарки з села Кобринове Тальнівського району на Черкащині Я. Ратушняк. У її писанках, виконаних технікою «воскового письма», як символ нового життя виразно читається мотив сходу сонця.

Коричневі, темно-червоні, червоні з білим, розписані «хвильками», «сосонками», «безконечником», стилізованими розетками, багатопелюстковими квітами писанки з села Присівці й міста Зборів на Тернопільщині. їхні автори — М. Федірко, І. Бедрань, А. Шафран.

Складністю орнаменту та насиченістю колірної гами вражають писанки Прикарпаття, особливо Космача, Калуша, Яворова, Косова. Необхідно відзначити високе мистецтво розпису майстрів з Космача М. Дзвінчук, Г. Коб'юк, П. Трутяк та П. Григорчук.

У колекції музею зберігаються також писанки з композиціями анімалістичного характеру, на яких зображені різні тварини, птахи та риби. В розписах цих писанок народні майстри втілили дивовижний світ фольклорних образів, красу природи, гуманізм народного світовідчуття.

У наш час писанкарство продовжує розвиватись, переймаючи багато виражальних засобів із споріднених видів народної творчості. Розширюється тематичний діапазон, з'являються нові сюжети, нова символіка, скажімо, червона зірка, яка часто зустрічається в розписах писанкарок Хмельниччини, наприклад, Т. Євчук та Г. Іванчишиної.

 Вона символізує пафос високих ідей сучасності, віру в невичерпні творчі можливості людини — будівника нового життя.

Надзвичайне багатство нисанкового орнаменту творчо використовується майстрами багатьох видів образотворчого мистецтва.

М. О. Чудна