Різьба по дереву та кістці |
|
Розвиваючись у віках, народна різьба по дереву набула загальних стильових рис, проте в кожному етнографічному районі вона має свої особливості у характері малюнка й композицій, у своєрідності різьблених орнаментальних мотивів, у техніці виконання та самобутності скульптурних образів. Традиції давнього різьблення продовжують розвиватися у радянський час.
Вагомий внесок у сучасне різьбярство зробили майстри Гуцульщини. Відроджені в останні два десятиріччя традиції чудової орнаментальної різьби на Полтавщи-ні, Київщині. Поруч з традиційною орнаментальною площинною різьбою в радянський час значно розвинулися жанри барельєфа та скульптури. Це пояснюється прагненням майстрів до створення тематичних робіт, присвячених визначним подіям у житті радянського народу.
Велика колекція творів дорадянського часу дає досить повне уявлення про художній характер та місцеві особливості різьбярства XVIII — XIX століть Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Волині, Гуцульщини. Меншою мірою зібрана давня різьба з Поділля, Слобожанщини, півдня України.
Велику групу в колекції становлять прекрасно орнаментовані тригранно-виїмчастою різьбою і гравіровкою полички (божнички). Композиції на них побудовані з розеток та різноманітних геометричних фігур, заповнених дрібнішими мотивами зубців, зигзагів тощо.
Народні меблі колекції — скрині, столи, стільці, мисники — декоровані плоскою або рельєфною різьбою, окремі зразки — розписом. Музичні інструменти, свічники, дерев'яний посуд (миски, тарілки, корячки, ваганки, сільнички, баклаги, барильця, мірки для борошна, дуплянки) відзначаються оригінальним різьбленням і красою форми.
Цікаву групу колекції становлять декоровані різьбленням дошки для формування медяників та створення вибійки, рублі для прасування білизни. Деталі дерев'яного транспорту (спинки саней, задки возів, люшні тощо), упряж для волів та коней декоровані лаконічними композиціями з кіл та півкіл та вписаними в них розетками, напіврозетками й іншими мотивами орнаменту.
Високого художнього рівня досягло у XVI — XVIII століттях оригінальне мистецтво художньої обробки кістки і рогу. Про це яскраво свідчить зібрана в музеї унікальна колекція порохівниць, гравіровані композиції яких чудово узгоджуються з формою і відзначаються витонченістю малюнків. На деяких порохівницях вигравірувані дати та імена майстрів. Композиції на творах давньої плоскої гуцульської різьби (бочилках, раквах, кушках та ін.) відзначаються врівноваженістю й точним розрахунком у розміщенні геометричних мотивів.
У колекції є твори сина відомого гуцульського різьбяра Ю. Шкрібляка — М. Шкрібляка (1858 — 1920), якого сучасники називали «майстром мереживного різьблення» за прекрасні світлотіньові й колористичні ефекти різьби та інкрустації різнокольоровим деревом та бісером.
Різьбярство східних областей України 20 — 50-х років представлене творами таких широковідомих митців, як заслужені майстри народної творчості УРСР П. Верна (1876 — 1966), В. Гарбуз (1882 — 1972), а також творами Я. Халабудного (1869 — 1949), В. Лопатіна.
Серед творів 60—70-х років, періоду інтенсивного відродження в східних областях України народного художнього різьблення, виділяються роботи заслуженого майстра народної творчості УРСР В. Нагнибіди, В. Виноградського, Ф. Можаровського, самобутня скульптура А. Штепи, М. Минайла та інших.
В музеї найповніше представлене різьблення по дереву сучасних гуцульських майстрів. Це різноманітні вироби, декоровані плоскою різьбою та інкрустацією
Лемківська різьба по дереву представлена майстерними, позначеними великим чуттям пластики скульптурними творами А. Сухорського, І. та В. Одрехівських,
Роботи яворівських майстрів Й. Станька (1897 — 1960) та С. Мельника з вишуканим різьбленим орнаментом, «фантастичні» твори С. Чайки представляють різьбу Львівщини. Осібне місце в колекції належить відомим скульптурним роботам народного художника УРСР В. Свиди.
М. Я. Куницька
|