Яскравою сторінкою історії мистецтва України є декоративні розписи. Музейна колекція налічує понад 4000 зразків народного малювання, більшість яких — твори радянського часу.
На Україні здавна розписували стіни хат, меблі, побутові речі, музичні інструменти. Протягом віків формувалися місцеві школи, складалися локальні технічні засоби і залежно від них свій, сталий характер орнаментальних мотивів та живописний стиль, у створенні якого брали участь тисячі майстрів.
Мистецтво настінних розписів недовговічне, і до наших днів його зразки XVIII — початку XIX століття не збереглися, але згадки про них постійно зустрічаємо в етнографічних матеріалах, народних піснях, а з XIX століття і в художній літературі. Уявлення про розвиток декоративних розписів у дореволюційний час можна скласти по музейній колекції. Це розписи на різних меблях, предметах хатнього вжитку та рідкісні оригінальні малюнки на папері.
Мальовані народні меблі в збірці музею представлені переважно скринями XVIII — початку XX століття. Обумовлено це особливим місцем, яке займала скриня в селянській хаті: в ній зберігався весь нехитрий бідняцький скарб, а в західних областях її використовували як стіл. Скриня була своєрідною реліквією, передавалася з покоління в покоління. Художньому оформленню її приділялася велика увага.
В основному імена авторів цих скринь не дійшли до нас, але в колекції є й авторські роботи. Це, зокрема, скриня, виконана 1905 року майстром з Дніпро-петровщини М. Бубликом. Особливої уваги заслуговують скрині з сюжетними композиціями. Унікальною серед них є скриня з зображенням козака Мамая.
В народному побуті були поширені дерев'яні тарілки для хліба, прикрашені рослинним орнаментом, стилізованими зображеннями риб, птахів — своєрідними народними натюрмортами. Цікава колекція таких тарілок зберігається в музеї. В різних областях вони були різної форми (круглі, овальні, квадратні з врізаними напівкруглими кутами або у вигляді пелюсток) і мали свою гаму.
В 50-і роки XX століття подібні розписи на дерев'яних предметах відродилися на новій технічній основі. Йдеться про всесвітньовідомий нині петриківський розпис на чорному та різнокольоровому тлі. Нині в селі Петриківка Дніпропетровської області на фабриці художніх виробів «Дружба» та в експериментальних майстернях Худфонду УРСР працює велика група майстрів, які збагачують у своїх творах кращі традиції українських декоративних розписів.
В останні роки спостерігається інтерес народних майстрів і до розписів по нетонованому тлу дерев'яних виробів, виточених на токарному верстаті. В колекції музею є роботи народного художника УРСР М. Тимченко, народного майстра І. Скицюка, майстрів з села Петриківки, заслуженого майстра народної творчості УРСР Ф. Панка та народного майстра В. Соколенка.
Декоративних розписів дореволюційного періоду, виконаних на папері, збереглося дуже мало. Одна з найцікавіших у республіці збірок знаходиться в нашому музеї. Це роботи Т. Пати, виконані 1913 року, та акварельні малюнки Г. Собачко-Шостак 1911 — 1921 років.
Заслуговує уваги музейна колекція «мальовок» 20 — 30-х років, у яких традиції настінних розписів знайшли своєрідне продовження. Ці роботи дають уявлення про характер декору пожовтневої української хати. Серед них є рідкісні твори Є. Пшеченка, В. Довгошиї, М. Мисіної та В. Верзена (Дейнич).
Гордістю музею є зібрання творів корифеїв радянського народного мистецтва — Г. Собачко-Шостак (1883 — 1965), П. Власенко (1900 — 1960), заслуженого майстра народної творчості УРСР Т. Пати (1884 — 1976), Н. Білокінь (1894 — 1981), Я. Пилипенко (1893—1979), М. Мухи (нар. 1906 p.), лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка М. Приймаченко (нар. 1909 p.), В. Клименко-Жукової (1921 — 1965).
В колекції декоративних розписів значне місце займають твори київської групи петриківчан: народного художника УРСР М. Тимченко, заслужених майстрів народної творчості УРСР В. Павленко, Г. Павленко-Черниченко.
Музейна колекція відбиває етапи розвитку декоративного розпису в одному з провідних осередків України — селі Петриківка Дніпропетровської області.
Майстри Черкащини представлені роботами X. Шелепко, І. Гоменюк, С. Гоменюк-Мельник; Житомирщини — роботами М. Наумчук та 3. Мосійчук; Вінниччини — К. Бурлак, Н. Кушнір, О. Санюк; Івано-Франківщини — П. Глібчук, П. Хоми та ін.
Останніми роками колекція поповнилася творами молодих майстрів, учениць М. Приймаченко, сестер К. та Т. Ющенко з Київщини, С. Сандюк з Івано-Фран-ківщини, О. Шостак (онуки Г. Собачко-Шостак), О. Скицюк та роботами молодих майстрів села Петриківки.
О. I. Шестакова
|