Побудова візерунків. Основні поняття.

1. Перше, як приступити до композиції візерунка, треба вияснити призначення предмету, що його прикрашають, місце для візерунка, матеріал, з якого зроблено предмет, і спосіб, яким буде накреслений на тлі візерунок. Призначення предмету, який прикрашають, впливає на характер візерунка і на вибір мотиву для нього. Наприклад, яскравий, квітчастий візерунок підходить для ситцю на жіночу сукню, але не личить для покривала на труну.

 

Місце, призначене для візерунка, заздалегідь визначає його анатомію : чи буде візерунок оточений фризом, яким саме, яке буде тло візерунка, чи будуть у візерунку центральні вставки й кутові та середні вставки у фризі тощо.

 

Перед детальним розробленням візерунка треба накреслити його композицію, визначивши місця й приблизну величінь вищезгаданих частин.

 

Наприклад, килим повинен мати широкі фризи з кутовими вставками, а доріжка може мати лише вузькі, прості бордюри. Спосіб графічного зображення візерунка безпосередньо залежить від матеріалу тла та від матеріалів, якими накреслений візерунок. Малюнок тканого килима або мозаїкової підлоги можна розкласти на окремі квадратові елементи, обарвлені неперервними кольорами. Настилування або акварельний візерунок на грамоті припускають поступові переходи один в одне обводів і відтінків.

 

2. Спосіб, яким зображується мотиви візерунка, в значній мірі залежить від призначення й матеріалу візерунка. До мозаїкових візерунків найбільше підходять схематичний або геометричний спосіб, переплети ж виходять ефектнішими за вжитку каліграфічного або геометричного способів, для розсіяного малюнка особливо підходить стилізація та схематизація. Панно, вставки, заставки, кути і т. п. орнаменти вдаліше виходять за способу стилізації, коли відведене для них місце заповнюється одним мотивом орнаменту.

 

Існує залежність способу виконання від призначення предмету, прикрашеного візерунком. Наприклад, до малюнків підлог не підходять стилізовані та каліграфічні способи виконання, а лише геометричний. Навпаки до стінок і стель дуже підходить стилізація й каліграфічне виконання візерунка, бо ці. способи надають композиції легкості.

 

3. Пропорційність орнаменту досягається, з одного боку, належним вибором його основних розмірів, цебто довжини та ширини, а, з другого боку, правильним вибором величіні його частин — тла, фризу, візерунка, кутів, уставок тощо.

 

Якщо основні розміри призначеного для візерунка місця невдалі, то це можна приховати, належно поділивши на частини все поле, яке прикрашається, при чім кожна з частин матиме правильні пропорції.

 

В самім візерунку також треба додержувати пропорційність між мотивом і тлом, а також між частинами мотиву.

 

Треба також додержувати пропорційність в графіці в товщині обвідних ліній мотиву та облямувань, у величіні барвних плям тощо.

 

Добре враження від візерунка може бути лише за повної його пропорційності в усіх деталях.

 

4. Перед тим, як розпочинати композицію малюнка, ми повинні вирішити, з якої відстані розглядатиметься предмет, що його прикрашають, бо від цього залежить уся структура візерунка.

 

Вимоги про зрівноваженість візерунка можна віднести лише до тієї його ділянки, яку розглядається з установленої відстані. З більшої відстані візерунок повинен зливатися з загальним тлом, а з меншої ми можемо розглядати лише окремі деталі візерунка, але не весь візерунок.

 

Складні вимоги оптичної маштабності можна ставити тільки до монументальних візерунків, великих поверхонь стін і стель. Для дрібних предметів законів маштабності візерунка не можна використати.

 

візерунок5. Щодо площинности візерунка, то вона є постійною та обов’язковою вимогою в усіх випадках. Особливо до неї треба прагнути в мозаїкових геометричних сітках, бо в них часто можна надати небажаної рельєфності пласкому візерункові способом невдалого вибору деталей мотиву. Клітини мозаїки, що різко виділяються своїм обривом із загального розміщення, можуть здаватися піднесеними над тлом або навпаки заглибленими в нього і тим порушити пласке враження від мозаїки, якого вимагається. Многокутники, що сходяться по три своїми вершками, іноді утворюють ілюзію рельєфного тла, схожого на стільник (фіг. 275).

 

В переплетах треба добиватися плаского враження тим, щоб перехресні нитки не доводити до перетину, а залишати між ними смужку тла. На рисунку показані два переплети. Один з них дає пласке враження, а другий — рельєфне (фіг. 276).

 

Невдале ведення ліній обводу може зробити враження рельєфу. Два малюнки квітки роблять враження площі в однім випадку і рельєфних закрутів пелюсток у чашечки — в іншим випадку (фіг. 277).

 

Взагалі наявність обводів довкола всіх деталей мотиву малюнка надає йому плаского характеру.

 

6. Треба уважно уникати такого розміщення ліній малюнка, за якого можливі оптичні ілюзії, які перекручують розміри й форми частин візерунка. Зважаючи на загальнові-домість усіх ілюзій, ми їх тут детально перелічувати не будемо.

 

Щодо динаміки малюнка, то треба завважити, що на відстані він не має здаватися плямуватим через розріженість візерунка в одних місцях і його надмірну гущінь в інших. Проте, рівномірність заповнення візерунком тла не повинна досягти такого ступеня, щоб на відстані його не було видко, а було б враження однотонно обарвленого й неперервно заповненого тла. Плями, в які здалека зливається візерунок малюнка, повинні утворювати на тлі малюнок із великих частин, якого було б видно за правилами оптичного маштабу.

 

7. Вибираючи фарби для малюнка, треба мати на увазі, що візерунок накладається на тло, але не заглиблюється в площину тла. Отже, треба завжди обарвлювати тло фарбами, що заглиблюють його, цебто групою червонуватих тонів, а малюнок обарвлювати фарбами, які б наближали малюнок, цебто групою блакитнуватих тонів, але не навпаки. Так само світлий фіолетовий малюнок виступатиме на темнім жовтогарячім тлі. Треба звертати увагу на ірадіяцію, що перекривлює ширину рядом розміщених дуже світлих і дуже темних ліній.

 

Ми вже раніше зробили висновок, що найменша товщина ліній — це 1/600 розміру візерунка. Ірадіяція може цілком перекривити такі лінії. Тому лінії, що контрастують із тлом, треба робити багато товщими, але не менше як утричі, цебто в 1/200 розміру візерунка.

 

А. М. Гінзбург

 

 

Останні статті


  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

        Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...
  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...
  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше


  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою. Література кінця 18 -40-х років 19 ст. характеризується новим поглядом на народ як позитивного героя художнього твору, що зумовило й відповідну систему художніх засобів.
    Детальніше...
  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...
  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...