Декоративно-прикладне мистецтво в період первіснообщинного ладу і древньої Русі. |
|
Народне мистецтво виникло в процесі праці та боротьби первісної людини за своє існування. Початки його на сучасних землях України, як вказують археологічні джерела, сягають ще в епоху палеоліту. Першими пам'ятками народного мистецтва є знахідки з палеолітичної Мізинської стоянки на Чернігівщині.
Це прикрашені різьбленими геометричними мотивами вироби з іклів мамонта, орнаментовані фігурки, амулети. В наступну неолітичну епоху розвивається керамічне, ткацьке, деревообробне ремесло, а разом з ним — різноманітна орнаментика.
Багато матеріалу для вивчення мистецтва населення території сучасної України в бронзову епоху дають пам'ятки скіфів, грецьких колоній на півночі Чорноморського узбережжя, а також ранніх слов'янських племен.
Розвиток мистецтва в докласовому суспільстві проходив дуже повільно. Воно мало практичний, прикладний характер і було зв'язане з витвором людської праці — побутовими речами: одягом, керамікою, металевими та дерев'яними предметами, тканинами тощо. Проте саме в цю пору виникли ті принципи художнього формотворення та орнаментики, які протягом довгого часу лежали в основі народного декоративно-прикладного мистецтва.
Формування класового суспільства, утворення древньоруської держави позначилися на розвитку усіх видів мистецтва, зокрема декоративно-прикладного. Цьому в значній мірі сприяв процес відділення ремесла від землеробства. Ремісництво зосереджувалося в древньоруських містах, які з'являються в 7 — 8 ст. Виникнення феодального суспільства внесло глибокі зміни в розвиток прикладного мистецтва. Житло, одяг, побутова обстановка панівної верхівки почали відрізнятися від народних не тільки багатством, але й стилем художнього оздоблення.
Оригінальні пам'ятки народного та декоративного мистецтва часів первіснообщинного ладу і древньої Русі збереглися далеко не завжди. Великі прогалини заповнюються посередніми джерелами - літературними та іконографічними свідоцтвами — лише в незначній мірі. |