Столярні вироби Яворівщини

Художня обробка дерева займає провідне місце в декоративному народному мистецтві Яворівщини. Житло, господарські будівлі, школи, культові споруди, побутові вироби: сани, вози, барильця, сільнички, ложки, меблі; об'ємна скульптура, дитячі іграшки — увесь цей предметний світ захоплює нас багатством форм, різноманітністю технічних засобів виконання і художніх прийомів обробки дерева.

 

Численні вироби з дерева виготовлялися масово, в зв'язку з наявністю великих лісових масивів в околицях міста Яворова, а також зумовлювалися господарськими і побутовими потребами.

 

Найдавнішими прийомами обробки дерева на Яворівщині, як і на території всієї України, а також братніх російського і білоруського народів, були тесання, довбання, жолоблення. Ця спільність технічних і художніх методів зумовлена походженням братніх східнослов'янських народів.

 

Яворівські майстри, поступово виробляючи стійкі традиції художньої обробки дерева, досягали досконалості у виготовленні виробів, які відзначались не лише високими технічними, а й художніми якостями.

 

Стельмахи, столяри, бондарі, токарі, різьбарі, малярі вироби з дерева створювали ручним способом від початку до кінця, що свідчило про володіння різноманітними технічно-художніми навиками. Звідси йшла неможливість точного повторення одних і тих самих форм. Вироблялись подібні предмети побуту, але вони завжди були позначені своєрідністю індивідуальної творчості.

 

Виходячи з того, що різноманітні дерев'яні вироби створювалися в сфері матеріального виробництва і що їх естетичні засади невіддільні від утилітарних, до основних категорій їх художніх якостей (форма, пропорції, фактура поверхні і декорування) належать і технічні прийоми виконання.

 

Головним у всіх виробах з дерева, виконаних в різних техніках обробки, є органічний зв'язок практичних, утилітарних і художніх засад. Побутове їх призначення визначало характер художньо-технічних прийомів обробки. Такими прийомами відзначаються столярні, токарні, бондарні вироби, і тому розгляд дерев'яного виробництва найзручніше провести по цих групах.

 

Славились яворівці майстерністю тесання, довбання, точіння, вирізування. В цих процесах дуже важливим був вибір піддатливої деревини для художнього опрацювання. Народні майстри добре знали дерево як матеріал для пластичної обробки, вибирали породи з виразною текстурою, еластичністю деревини і тональністю природного кольору.

 

Широко використовували явір, клен, осику, вільху і сосну, які відзначалися своєрідними фізичними, механічними і технологічними властивостями. Для виготовлення предметів побуту брали явір з твердою і еластичною, ясножовтого кольору деревиною і дерево вільхи з нетвердою деревиною світло-сірого кольору, яке легше піддається обробці, має рівні слої деревини. Із сосни вирізували дошки для меблів і особливо скринь. Стовбури однорічних дубків кололи («дерли») на тоненькі стрічки для виготовлення решіт («райтаків»).

 

Підбір дерева для різних виробів проходив у лісі. Для дрібних побутових точених виробів в діаметрі до 10 см брали 10—15-річні дерева з гладеньким, не сучкуватим стовбуром. Заготовлений матеріал розрізували на куски («ковбки»), довжиною до 3 м, знімали кору («окоровували»), обтесували, кололи і складали для сушіння на два роки.

 

Сокира, дворучний ніж («вісняк») і пилка — основні знаряддя для створення прекрасних творів народної архітектури і численних предметів побуту. Дрібні вироби, переважно іграшки, виготовлялись на спеціальному верстаті («кобильці»), двері, вікна і меблі — на столярному, а посуд — на токарному
верстатах.

 

 Р. В. Чугай

 

 

Останні статті



  • Козацький куліш: історія та рецепт приготування в мультиварці

    Відлік історії козацького куліша розпочався понад 500 років тому. Це були буремні роки, коли селяни,міське населення, дрібна шляхта втікали від пригноблення панами-магнатами, старостами і поселялись на неосвоєних землях Подніпров'я та Побужжя. Умовою прийняття в козацьке братство було те, що чоловіки повинні бути неодруженими.
    Детальніше...

  • Під зеленими шатами

    Ні, рідко хто так умів полонити серця людей, як Леонід Павлович.   Одних він брав за душу своєю чарівною посмішкою, інших — словом теплим, променистим...   Дівчата з їдальні — ті, наприклад, нахвалитися ним не могли:
    Детальніше...

  • В гостях і дома

    Сонце низенько, вечір близенько... У конторі колгоспу «Широкі лани» сидять члени правління і чухають потилиці: у нагальній справі потрібен голова колгоспу, а його нема.   На полі нема, в селі теж не видно. Де ж він?
    Детальніше...

Найпопулярніше



  • Українська література кінця 19 початку 20 ст.

    Українську літературу від кінця 18 ст. називають новою. Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя й нового мовного оформлення - твори, на відміну від давніх, написані українською літературною мовою.
    Детальніше...

  • Музика в житті людини

    Кожна людина звикає з самого народження чути музику. У кожного є улюблений стиль музики, музика, яка розслабляє і та, яка напружує. Всі ми вже давно помітили, що роль музики в нашому житті досить велика, музика може впливати на наш настрій, заспокоювати нас піднімати настрій і так же погіршувати його.
    Детальніше...

  • Архітектура України 19 початку 20 ст.

    Від середини 18 ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицистичного стилю. Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими і стриманими) і чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення.
    Детальніше...